Глибоко в океанських глибинах приховується таємниця, що розкриває несподівану сторінку еволюції: істоти, що харчуються кістками, які існували понад 100 мільйонів років. Ці дивовижні створіння, що належать до роду Osedax, нині відомі тим, що бенкетують тушами китів, висмоктуючи поживні речовини зі скелетів.
Нове дослідження, проведене вченими з Університетського коледжу Лондона (UCL) та Музею природної історії у Великій Британії, зуміло простежити походження давніх предків цих “кісткорізів”, виявивши сім нових видів черв’яків, що датуються крейдяним періодом, пише T4.
У ті давні часи, коли на Землі ще не було китів, сліди діяльності цих черв’яків були знайдені у скам’янілостях мозазаврів, іхтіозаврів та плезіозаврів – домінуючих морських рептилій тієї епохи. Палеонтолог Сара Джеймісон-Тодд з Університету Лондона зазначає, що вчені не знайшли жодних інших організмів, які б робили подібні нори.
Оскільки ці стародавні отвори дуже схожі на ті, що створюють сучасні види Osedax, дослідники припускають, що їхніми творцями були ті ж самі або дуже схожі істоти. Це відкриття доводить, що кісткоїдні черви є частиною еволюційної лінії, яка сягає щонайменше крейдяного періоду, а можливо, й ще давніших часів, дозволяючи вченим простежити їхню різноманітність протягом мільйонів років.
Дослідницька група використовувала комп’ютерну томографію (КТ), щоб створити 3D-моделі 130 скам’янілостей, не пошкоджуючи їх. Шість із цих скам’янілостей мали явні ознаки нор. Це дозволило ідентифікувати сім нових іхновидів – видів, класифікованих не за прямими залишками тіл, а за слідами їхньої життєдіяльності у скам’янілостях. Деякі з виявлених візерунків нор відповідали сучасним видам, що свідчить про дивовижний рівень еволюційної стабільності цих істот протягом мільйонів років.
Щоб точно датувати кістки та черв’яків, що їх гризли, дослідники використовували мікроскопічні фрагменти з навколишнього крейдяного шару. Це дозволило встановити їхній вік щонайменше у 100 мільйонів років, що означає, що ці істоти еволюціонували набагато раніше, ніж вважалося досі. Палеонтолог Марк Джонс з Музею природної історії підкреслив, що використання останків дрібних організмів з крейди дозволило датувати скам’янілості з винятковою точністю відповідно до часових проміжків крейдяного періоду.
Вчені вважають, що попереду ще багато подібних відкриттів, які можуть бути зроблені за допомогою подальшого сканування стародавніх скам’янілостей та вивчення сучасних видів, що мешкають у світових океанах. Додаткові генетичні дослідження сучасних організмів також можуть розкрити більше деталей про еволюційну історію цих крихітних істот, хоча для цього необхідно зібрати більше зразків та даних.
Джеймісон-Тодд зазначила, що ще багато стародавніх і сучасних свердловин, створених кісткоїдними червами, залишаються неназваними. З’ясування, чи ці нори зроблені одним видом, чи є прикладом конвергентної еволюції, дасть набагато краще розуміння того, як ці тварини еволюціонували та як вони формували морські екосистеми протягом мільйонів років. Це дослідження, опубліковане в журналі PLOS ONE, відкриває нові горизонти в розумінні давнього морського життя.
Раніше ми повідомляли, що в Україні зафіксували нашестя жаб (ВІДЕО).
