Науковці виявили унікальну рослину в гірській місцевості східної частини півострова Малайзія — і одразу ж заявили: вона критично зникає. Новий вид отримав назву Thismia aliasii, і поповнив рід Thismia — загадкову групу рослин, які взагалі не займаються фотосинтезом, пише T4.
Ці дивовижні створіння природи живляться грибами, тобто належать до так званих мікогетеротрофів. Вони не мають хлорофілу, а зовні нагадують щось із фантастичних серіалів: квіти в Thismia aliasii мають яскраве забарвлення від світло-оранжевого до темно-сепійного і прикрашені видовженими “щупальцями”, що робить їх схожими на химерні ліхтарики. За таку форму ці рослини і прозвали “казковими ліхтариками”.

Зображення: Siti-Munirah MY, Mohamad Alias S. CC BY
Новий вид було виявлено ще у 2019 році під час експедиції в екопарк Chemerong у штаті Теренггану, однак пандемія COVID-19 затримала подальші дослідження. Лише нещодавно вченим вдалося знову вирушити на місце, зібрати зразки та підтвердити: перед ними — новий, раніше невідомий науці представник роду Thismia. Вивчаючи будову рослини, ботаніки виявили ключові відмінності від інших видів — зокрема, нерівну довжину частин оцвітини (так званих тералів).
Зростає Thismia aliasii у вологому тінистому середовищі на висоті близько 640 метрів над рівнем моря. Вона цвіте й плодоносить у липні та жовтні. Цікаво, що квітка має унікальний механізм запилення і, найімовірніше, приваблює дрібних комах — грибних комариків чи мух-скаттел.

Зображення: Siti-Munirah, M. Y. & Alias, S.M. PhytoKeys (2025) CC BY 4.0
Попри повторні спроби, дослідникам вдалося знайти лише п’ять рослин цього виду, і лише на двох ділянках. Через таку вкрай обмежену чисельність рослину вже попередньо віднесли до категорії «Критично зникаючих» згідно з класифікацією МСОП.
Найбільшу загрозу Thismia aliasii становить людська активність — зокрема, стрімке зростання кількості туристів та пішохідних маршрутів у регіоні. Рослину було знайдено на краю популярної гірської стежки, і будь-яке втручання в екосистему може остаточно знищити цей вразливий вид.
Це відкриття ще раз нагадує: навіть у XXI столітті ми продовжуємо знаходити незвідане. Та водночас — несемо за нього відповідальність.