Відкриття гробниці Тутанхамона у 1922 році стало найгучнішою археологічною подією XX століття. Проте паралельно із науковим тріумфом світ охопила істерія навколо «прокляття фараонів», яке нібито вбивало кожного, хто порушив спокій монарха. Нові архівні знахідки, зокрема приватний лист першовідкривача Говарда Картера, проливають світло на те, що містична легенда була не стародавнім закляттям, а продуманою стратегією маніпуляції громадською думкою, розповідає T4.
Смерть лорда Карнарвона: іскра для міфу
Основою для легенди стала раптова смерть лорда Карнарвона, фінансового покровителя розкопок, який помер від зараження крові через кілька місяців після відкриття гробниці. Преса того часу миттєво підхопила ідею помсти фараона. Однак розсекречена переписка Говарда Картера свідчить про те, що археолог не лише не боявся прокляття, а й відчував певне полегшення від смерті журналістів, які «полювали» за сенсаціями.

Лист Картера: роздратування замість страху
У нещодавно оприлюдненому листі Картер постає не як наляканий дослідник, а як прагматик, втомлений від тиску медіа. Археолог відверто висловлював своє ставлення до газетярів, які поширювали чутки про містику. Зокрема, він згадував смерть одного з журналістів, який активно просував ідею прокляття, з часткою чорного гумору та задоволення. Для Картера смерть опонентів була способом нарешті позбутися настирливої уваги преси, яка заважала серйозній науковій роботі.

Археолог розумів, що міф про прокляття допомагає утримувати натовпи цікавих подалі від місця розкопок. Поки світ обговорював гнів Тутанхамона, Картер міг відносно спокійно документувати артефакти, захищаючи їх від мародерів та надміру цікавих туристів.
Політичний та комерційний аспект «прокляття»
Аналіз документів підтверджує, що легенда мала чітке комерційне підґрунтя. Ексклюзивні права на висвітлення розкопок належали газеті The Times, що змушувало інші видання вигадувати фантастичні подробиці, аби хоч як розважити читачів. Саме конкуренція між медіа перетворила збіг обставин на світову легенду.

«Картер бачив у смерті своїх критиків та настирливих кореспондентів не містичний знак, а можливість нарешті працювати в тиші. Для нього “прокляття” було зручним інструментом для відлякування непроханих гостей та покарання тих, хто перетворював науку на шоу», — зазначають Daily Mail дослідники, аналізуючи листування археолога.
Сьогодні стає очевидним, що «прокляття фараона» почалося не в стінах золотої гробниці, а на сторінках таблоїдів та в кабінетах археологів, які вміли використовувати людські страхи для захисту своєї спадщини. Тутанхамон не мстився — він просто став головним героєм першого в історії глобального медійного фейку.
Читайте також: В Антарктиді виявили загадкові споруди, схожі на єгипетські піраміди Гізи (ФОТО)


Підписуйся на наш Telegram-канал