Історія людства нерозривно пов’язана з історією собак, чия присутність у наших домівках, ймовірно, датується самими початками осілого способу життя, що робить поняття «людське суспільство» без цих тварин неповним. Наші довготривалі спільні відносини часто описують як форму коеволюції, де собаки розвинули адаптації для співпраці та життя з людьми, включаючи здатність споживати людську їжу та неймовірну здатність слідувати нашим жестам, як-от вказівка, що перевершує навіть можливості наших найближчих родичів, шимпанзе, пише T4.
Цей зв’язок є двостороннім, оскільки люди також демонструють інтуїтивне розуміння собачих вокалізацій. Проте, у сучасному світі, що характеризується метушнею та стресом, не дивно, що у собак спостерігається надзвичайно висока поширеність проблем, пов’язаних зі стресом, що викликає питання про спільні проблеми з психічним здоров’ям. Нещодавні заяви про потенційний аутичний синдром у собак та виявлення подібних генетичних маркерів для деяких соціальних проблем підтверджують цю гіпотезу.
Нове дослідження, проведене командою науковців з Кембриджа, вивело цей генетичний пошук на новий, детальніший рівень, демонструючи, що золотисті ретривери та люди, ймовірно, мають спільну генетичну основу принаймні для деяких поведінкових рис. Дослідники проаналізували генетичний код і поведінку 1300 золотистих ретриверів, шукаючи гени, пов’язані з їхніми поведінковими характеристиками, а потім ідентифікували «еквівалентні» гени у людей, успадковані від того самого еволюційного предка. Вони виявили 12 генів, де, здавалося б, існував зв’язок між собаками та людьми, пов’язаний зі схожим психологічним функціонуванням, при цьому виявлені гени часто впливають на емоційні стани та поведінку обох видів. Наприклад, деякі з цих генів були тісно пов’язані з емоційними реакціями, зокрема з несоціальною тривожністю.
Хоча деякі зв’язки були менш очевидними, команда висунула логічні гіпотези для їх пояснення. Так, ген ADD2 у собак був пов’язаний зі страхом перед незнайомцями, тоді як у людей він асоціювався з депресією. Керуючись тим, що ключовою характеристикою людської депресії є соціальна ізоляція, вчені припустили, що може існувати спільний генетичний корінь, який у собак — як гіперсоціальних тварин — проявляється як тривога перед незнайомцями.
Інші асоціації стосувалися людських станів, що включають складні когнітивні процеси, такі як саморефлексія, які, як вважається, не притаманні собакам. Проте, подальше вивчення показало, що здатність собак до навчання, як правило, корелює з генами у людей, які відповідають не лише за інтелект, а й за чутливість до помилок. Хоча собаки не можуть абстрактно проектувати себе та свої обставини, як люди, вони, безумовно, можуть відрізнятися своєю чутливістю до неприємних переживань, що може бути основою спільного генетичного кореня.
Дослідження, проведене під керівництвом ветеринара та доцента кафедри фізіології Елеонори Раффан, надає вагомі докази того, що генетика керує поведінкою, роблячи деяких собак схильними до сприйняття світу як стресу. Ці результати забезпечують важливу основу для майбутніх досліджень у порівняльній та еволюційній психіатрії, натякаючи на нову важливу роль собак як природних моделей для вивчення проблем психічного здоров’я людини.
Читайте також: У Чорнобилі виявили несподівану форму життя, яка процвітає на стінах однієї з найбільш радіоактивних будівель
Підписуйся на наш Telegram-канал