Вчені виявили, що блакитна акула (Prionace glauca), можливо, здатна на більше, ніж просто її назва. Досліджуючи шкіру цього елегантного океанського хижака, дослідники натрапили на наноструктури, які не лише надають акулі характерного синього відтінку, але й потенційно дозволяють їй змінювати колір, подібно до хамелеона, пише T4.
Тварини досягають своїх кольорів різними шляхами. Деякі використовують пігментовані клітини, що вибірково відбивають або поглинають певні довжини хвиль світла. Інші володіють мікроскопічними структурами, які розсіюють світло, створюючи або усуваючи певні кольори, як це можна спостерігати у павичевому пір’ї. Рідкісні види, такі як хамелеони, можуть адаптувати свої кольорові властивості до навколишнього середовища, змінюючи спосіб поглинання або розсіювання світлових хвиль.
Нове дослідження, проведене вченими з Міського університету Гонконгу (CUHK), показало, що синя акула володіє саме такою дивовижною здатністю до зміни кольору. Як випливає з їхньої назви, сині акули зазвичай мають темно-синє забарвлення на спині та світліше черево. Їхня шкіра вкрита лускою, що нагадує зуби, відомою як шкірні дентикули. Саме всередині цих дентикул знаходяться пульпові порожнини, які відіграють ключову роль у формуванні кольору.
Дослідники вивчали ці дентикули за допомогою оптичної та електронної мікроскопії, спектроскопії та інших технологій візуалізації. Вони виявили, що порожнини пульпи містять кристали гуаніну, які відбивають синє світло, а також крихітні мішечки з пігментом меланіном, що поглинають інші кольори. Молекулярний біолог Вікторія Камська з CUHK пояснює: “Ці компоненти упаковані в окремі комірки, що нагадують мішки, наповнені дзеркалами, та мішки з чорними поглиначами, але тісно пов’язані, щоб працювати разом”.
Детальніший аналіз показав, що ці структури не просто надають синій акулі її характерний колір, але потенційно можуть реагувати на навколишнє середовище тварини, змінюючи її забарвлення. Вузькі проміжки між шарами кристалів гуаніну надають акулам блакитного відтінку. Однак, якщо ці проміжки розширяться, вони гіпотетично можуть змінити колір шкіри акули на зелений або жовтий. Цей механізм схожий на той, що використовують хамелеони для зміни кольору шляхом переміщення кристалів гуаніну. У випадку акули, така здатність може природним чином посилити її камуфляжні можливості. Наприклад, при зануренні на більшу глибину підвищений тиск води міг би зближувати шари кристалів, затемнюючи шкіру акули, щоб вона краще відповідала темнішій воді.
Наразі ці ефекти були лише змодельовані, але команда планує вивчити, як цей механізм функціонує в природному середовищі диких акул, щоб глибше зрозуміти, як природні інженери змінюють колір на нанорівні. Дослідження було представлено на щорічній конференції Товариства експериментальної біології в Бельгії.
Читайте також: Як виглядав гігантський моа — 3,6-метровий птах, якого збирається “воскресити” Colossal Biosciences
Підписуйся на наш Telegram-канал