На дні Тихого океану знайшли величезний зуб, що належав гігантській акулі, відомій як мегалодон. Тварина була найбільшою хижою акулою у світовій історії.
Цей видатний артефакт було відкрито під час тривалої морської експедиції на дослідницькому судні Nautilus. Дослідники керували підводним апаратом “Геркулес”, коли натрапили на цей зуб Otodus megalodon на глибині приблизно 3090 метрів у районі Національного морського монументу “Віддалені острови Тихого океану”.
Зуб мегалодону, який зберігся тільки у вигляді трикутної коронки, був у відмінному стані, з детально збереженими зубчастими краями. Ці зубці були ідеальними для полювання на великих морських ссавців, таких як кити та дельфіни, завдяки своїй ріжучій здатності.
Ніколас Штраубе, доцент Музею університету Бергена в Норвегії та співавтор дослідження, зазначив, що ця знахідка вражаюча з кількох причин. Зокрема, скам’янілість була знайдена у віддаленому глибоководному місці, де рідко зустрічаються фосилії мегалодону. Часткове покриття зуба марганцем вказує на те, що викопні зуби акул є ідеальним місцем для накопичення цього елемента.
Марганцева оболонка навколо скам’янілості викликала інтерес у контексті зелених технологій, адже компанії розглядають можливість видобутку таких металевих утворень з глибин океану як менш шкідливий спосіб забезпечення необхідною сировиною.
Рорі Ашер, представник компанії The Metals Company, зазначив, що 90% світових контрактів на розвідку цих конкрецій припадає на зону Кларіон-Кліппертон, яка є найбільшим джерелом марганцю, нікелю та кобальту.
Цей зуб пролежав на морському дні протягом щонайменше 3,5 мільйона років, і, можливо, в цей час навіть служив їжею для унікальних видів черв’яків, які харчуються дентином.
Відкриття цієї скам”янілості є свідченням того, що мегалодон не був обмежений тільки прибережними водами, а мігрував через великі океанські басейни, подібно до сучасних видів акул, таких як велика біла акула. Це підкреслює значну пристосовність та мобільність цього древнього виду.
Юрген Поллершпек, дослідник Баварської державної колекції зоології в Німеччині та співавтор дослідження, підкреслив важливість знахідки для вивчення розповсюдження мегалодону. За його словами, ця скам’янілість надає цінні дані про поведінку та середовище проживання цих величних морських істот.
Загалом, відкриття зуба мегалодону на такій глибині в Тихому океані розширює наше розуміння про життя в стародавніх океанах і демонструє важливість продовження досліджень морських глибин. Це також підкреслює складність і багатогранність морських екосистем, в яких можуть ховатися ще незвідані таємниці минулого. Окрім того, знахідка є нагадуванням про величезну різноманітність та історичне значення морських істот, які колись панували в океанах нашої планети.