Навіть у XXI столітті, коли здається, що всі куточки планети досліджені, а всі види тварин ідентифіковані, Земля все ще приховує дивовижні створіння, що викликають захоплення. Серед них — так звані дракони-вітрильники, ящірки, які своїми насупленими обличчями, шипастими колючками та вражаючими “вітрилами” на спині нагадують реліквії з первісного світу динозаврів або міфічних звірів. Але ці істоти — цілком реальні та продовжують мешкати поруч з нами, пише T4.
Ці чудові рептилії, також відомі як вітрилоплавні ящірки, належать до того ж підряду, що й ігуани та хамелеони, але виділені в окремий таксономічний рід Hydrosaurus. На сьогодні відомо щонайменше п’ять видів, чотири з яких мешкають в Індонезії, а один — на Філіппінах. Індонезійський гігантський вітрильний дракон (Hydrosaurus microlophus) є найбільшим і найважчим представником роду, що може досягати значних розмірів, тоді як філіппінський вітрильний дракон (Hydrosaurus pustulatus) вирізняється своєю харизмою: самці цього виду під час шлюбного сезону можуть набувати електрично-синього або фіолетового забарвлення, перетворюючись на справжній вибух кольору.
Головною та найбільш вражаючою особливістю цих ящірок є вітрилоподібна структура на їхніх хвостах, яка дала їм назву. Цей унікальний орган еволюціонував, щоб допомагати їм спритно ковзати по мангрових болотах та річках тропічних лісів. Сильні хвости, у поєднанні зі сплющеними лапами, наділяють їх ще однією дивовижною здатністю: вони можуть стрімко мчати по поверхні води протягом кількох секунд, ніби біжать по ній, подібно до знаменитої американської “ящірки Ісуса Христа”.
Життєвий цикл цих “драконів” також цікавий. Дитинчата починають своє життя як люті хижаки на берегах річок, полюючи на мишей, комах, яйця та дрібних ящірок. У міру дорослішання їхнє меню стає більш всеїдним, включаючи фрукти, листя, квіти, а іноді й м’ясну їжу. Ще одна загадкова особливість вітрильних ящірок — “шишкоподібне око” на маківці голови. Цей пучок світлочутливих фоторецепторних клітин, за припущеннями дослідників, може допомагати рептиліям регулювати біологічні ритми та вироблення гормонів, виявляючи світлові зміни.
Проте, попри свою унікальність та наукову цінність, про родину вітрильних варанів досі відомо на диво мало. Для розширення знань у 2014 році вчені взяли зразки ДНК у 20 особин, які були вилучені з чорних ринків Маніли, і порівняли їх із ДНК 80 тварин, знайдених у природних місцях проживання. Це дослідження не лише підтвердило існування відомих видів, але й дозволило ідентифікувати новий, раніше невідомий вид. На жаль, саме їхній вражаючий зовнішній вигляд зробив вітрильних драконів головною мішенню для незаконної торгівлі дикими тваринами. Крім того, забудова узбережжя серйозно загрожує деяким видам, порушуючи їхнє природне середовище існування, що створює гостру потребу в захисті цих живих реліктів доісторичних часів.
Підписуйся на наш Telegram-канал