У розрідженому повітрі високогір’я Непалу розгортається дивовижне видовище: люди еволюціонують просто на очах. Тут, на висоті понад 3500 метрів, де рівень кисню значно знижується, більшість неакліматизованих людей ризикують захворіти на гірську хворобу. Однак протягом багатьох поколінь громади на Тибетському плато не лише виживають, а й процвітають у цих суворих умовах, пише T4.
Дослідження, проведене антропологинею Синтією Білл з Університету Кейс Вестерн Резерв, розкриває, як місцеве населення фізично адаптувалося до викликів життя в умовах низького вмісту кисню. Вчені вивчили 417 жінок, які все життя прожили у високогірних районах Непалу, вимірюючи все, від рівня гемоглобіну до розміру серця. Метою було з’ясувати, які саме риси допомагали деяким жінкам мати більше дітей, ніж іншим, адже це є ключовим показником еволюційної пристосованості.

Виявилося, що жінки з найбільшою кількістю живонароджених дітей не мали ані найвищого, ані найнижчого рівня гемоглобіну. Натомість їхні показники були посередині. Проте, що справді вразило, так це насичення крові киснем. Їхня кров ефективніше транспортувала кисень без загущення, що значно зменшує навантаження на серце. Ці жінки також мали ширші шлуночки серця та сильніший кровотік до легень. Всі ці риси разом свідчать про те, що до тканин доставляється більше кисню – саме те, що життєво необхідно в середовищі з його дефіцитом.
Справа не лише у виживанні. Йдеться про розмноження та передачу рис, які роблять можливим життя на великих висотах. Хоча соціальні та культурні чинники, безумовно, впливають на розмір сім’ї, фізіологічні переваги були очевидними. Ці риси не випадкові; вони є яскравими ознаками дії природного відбору. Еволюція людини далеко не завершена. Вона відбувається прямо зараз, у легенях, крові та серцях людей, що живуть високо в Гімалаях. І, вивчаючи ці безперервні зміни, ми сподіваємося отримати глибше розуміння не лише нашої історії, а й нашого майбутнього.
Раніше ми повідомляли, що вчені збираються створити цифрову копію людського мозку: чи зможе людська свідомість жити вічно?