В унікальному підземному середовищі, на межі Албанії та Греції, вчені зробили вражаюче відкриття, що розширює уявлення про колективну поведінку павукоподібних. У глибинах Сірчаної печери була виявлена колосальна веретеноподібна павутина, що простягається на 106 квадратних метрів. Її розміри настільки значні, що теоретично її площа достатня, аби в неї міг потрапити кит. Ця структура, ймовірно, є найбільшою колоніальною павутиною, яку коли-небудь знаходили. Проте, ця гігантська конструкція не є роботою однієї істоти. Дослідники, вивчивши щільність популяції, дійшли висновку, що павутина є домом для величезної колонії, що налічує приблизно 111 000 павуків, пише T4.
Ще більш дивовижним є те, що ця мегаструктура створена не одним видом. Генетичний аналіз зразків павутини показав, що в ній співіснують близько 69 000 домашніх павуків (Tegenaria domestica), також відомих як ткачі воронки сараю, та понад 42 000 павуків виду Prinerigone vagans. Автори дослідження підкреслюють, що це відкриття є «першим задокументованим випадком формування колоніальної павутини у цих видів», які зазвичай не виявляють такої складної соціальної взаємодії.
Автор зображення: І. Урак та ін. / Підземна біологія / 2025 (CC BY 4.0)
Середовище, що породило цей феномен, є настільки ж унікальним, як і сама павутина. Сірчана печера, частиною якої є лабіринт камер і тунелів, вирізаних річкою Сарандапоро, характеризується екстремальними умовами. Глибоко всередині з джерел б’є багата на сірку вода, що надає печері запаху тухлих яєць, через що місцевість і отримала назву “Вромонер”, або “смердюча вода”. Це середовище унеможливлює фотосинтез, тому місцева екосистема базується на хемоавтотрофії. Основу харчового ланцюга складають мікроорганізми, які отримують енергію шляхом хімічних реакцій зі сполуками сірки. Ці сірколюбні бактерії утворюють “липку біоплівку”, що покриває стіни печери. Цей слизовий шар слугує основним джерелом їжі для личинок мошок та мух, які, в свою чергу, стають легкою здобиччю для павуків. Не випадково, що основна частина гігантської павутини розташована саме там, де команда зафіксувала «надзвичайно щільний рій маленьких мух-хірономід».
Варто зазначити, що хоча павутина в Сірчаній печері є рекордною за розміром для колоніальних утворень, інші види здатні створювати гігантські павутини самостійно. Найбільш відомим прикладом є павук Дарвіна з Мадагаскару, який, маючи розмір з монету, будує кулясті павутини довжиною до 25 метрів над водоймами. Детальні результати цього відкриття опубліковані в журналі Subterranean Biology.
Читайте за темою: Найсмертоносніший в світі павук мешкає лише в одному місці на Землі
Підписуйся на наш Telegram-канал