Зростаючий попит на акумуляторні метали для переходу до зеленої енергетики змушує людство шукати нові джерела цих цінних ресурсів. Одним із таких джерел є марганцеві конкреції, що знаходяться на глибині 4000 метрів у зоні Кларіон-Кліппертон. Однак глибоководний видобуток викликає серйозні екологічні занепокоєння.
Технологія та вплив на навколишнє середовище
Запропонований метод видобутку включає використання спеціальних апаратів, які збирають конкреції з морського дна та піднімають їх на поверхню через трубу. Основні побоювання пов’язані з потенційним впливом осаду, що піднімається під час цього процесу.
Кредит зображення: Naeblys
Хоча дослідження The Metals Company (TMC) показують, що шлейф осаду швидко розсіюється і не поширюється на великі відстані, екологи попереджають про неминучу шкоду чутливим глибоководним екосистемам.
Глибоководний видобуток проти наземного: порівняння впливу
Прихильники глибоководного видобутку стверджують, що він менш шкідливий, ніж наземний, який призводить до вирубки лісів, знищення середовищ існування та ерозії ґрунту. Крім того, в бентосі (глибоководній зоні) менше біомаси, ніж, наприклад, у тропічних лісах.
Проте, опоненти наголошують на унікальності глибоководних екосистем та недостатньому розумінні довгострокових наслідків видобутку. Вони також побоюються викиду вуглецю, що зберігається в осадових відкладеннях.
Баланс між потребами та ризиками
Зона Кларіон-Кліппертон містить величезні запаси марганцю, нікелю та кобальту, достатні для виробництва сотень мільйонів акумуляторів для електромобілів. Однак, перед початком видобутку необхідно ретельно оцінити всі ризики та розробити ефективні заходи щодо мінімізації впливу на навколишнє середовище.
Поки вчені продовжують досліджувати глибоководні екосистеми та потенційні наслідки видобутку, людство стоїть перед складним вибором: задовольнити зростаючий попит на акумуляторні метали чи зберегти унікальний та маловивчений глибоководний світ.
