У самому серці Провансу, на півдні Франції, найбільший в історії людства науковий експеримент, що обіцяє цивілізації безмежну енергію, непомітно вступив у свою найважливішу і, мабуть, найризикованішу фазу. Проект ITER (Міжнародний термоядерний експериментальний реактор) — це міжнародна співпраця, що розроблялася десятиліттями, і зараз його інженери розпочали делікатний процес складання активної зони реактора. Ця віха сигналізує про фундаментальний перехід від етапу цивільного будівництва до комплектації самої машини, пише T4.
Після років зведення стін та глобального постачання компонентів, людство нарешті починає збирати внутрішнє серце прототипу електростанції, що має на меті відтворити той самий процес, який живить Сонце, тут, на Землі. Те, що відбудеться найближчими місяцями, коли тисячі тонн унікальних деталей будуть вирівняні та зварені з субміліметровою точністю, визначить, чи вдасться ITER досягти своєї першої плазми та закласти основу для комерційного термоядерного синтезу. Цей проект, який часто описують як найбільше наукове починання людини, що об’єднує лабораторії та промисловість семи головних членів — Європейського Союзу, Китаю, Індії, Японії, Кореї, росії та Сполучених Штатів, — вступає у свою завершальну фазу.
Важливо розуміти, що безпосередньою метою ITER є не виробництво електроенергії. Це експериментальна установка, розроблена для демонстрації наукової та технологічної життєздатності термоядерного синтезу у промислових масштабах. У той час як окремі країни, зокрема Китай, вже проводять власні вражаючі випробування “штучного сонця”, що горить навіть гарячіше, ніж справжнє, ITER залишається флагманським проектом, покликаним перевірити ключові технології: від підтримки “палаючої” плазми до ефективності гігантських надпровідних магнітів, систем нагріву, виведення тритію та дистанційного обслуговування. Згідно з оновленим графіком (станом на початок 2025 року), перші експерименти з плазмою очікуються в 2030-х роках, досягнення повної магнітної потужності — до 2036 року, а ключова фаза експериментів з дейтерієво-тритієвим паливом розпочнеться приблизно у 2039 році. Лише після успіху ITER буде побудований реактор DEMO, що стане мостом до комерційного синтезу в другій половині століття.
Зараз цей делікатний балет точної інженерії вже триває. Інженери розпочали монтаж центральної структури токамака, інтегруючи основні магнітні котушки та вакуумну камеру, що складається з дев’яти масивних секторів. Нещодавно було оголошено про завершення виготовлення “серця машини” — гігантського центрального соленоїдного магніту, який тепер готовий до встановлення. Паралельно американська компанія Westinghouse Electric Company виконує контракт на 180 мільйонів доларів зі зварювання секторів вакуумної камери в єдиний герметичний тороїд, здатний утримувати плазму. Ставки неймовірно високі. Успішне складання цієї активної зони, де допуски вимірюються частками міліметра і все має працювати в екстремальних кріогенних умовах, є критичним кроком. Будь-які перекоси чи затримки можуть коштувати років роботи, ставлячи під загрозу майбутнє, в якому людство отримає доступ до чистого та практично невичерпного джерела енергії.
Читайте також: 22-річний винахідник знайшов спосіб врятувати Землю від пластикових відходів: що таке пластолін
