У дивовижному світі Південної Америки, де природа кишить різноманітністю форм життя, однією з найнезвичайніших і найчарівніших істот є капібара (Hydrochoerus hydrochaeris) – найбільший вид гризунів на планеті. Ці велетенські гризуни, що важать до 60 кг і досягають 1,3 метра в довжину, відомі своєю надзвичайною доброзичливістю. Вони легко уживаються з безліччю інших видів тварин, що часто викликає подив, адже капібар можна побачити навіть поряд з крокодилами – рептиліями, які відомі своєю лютістю та відсутністю сентиментів, пише T4. Загадка полягає в тому, чому ж ці мирні травоїдні, що мешкають у прісноводних водоймах басейну Амазонки, не стають легкою здобиччю кайманів, численних видів крокодилів, які панують у їхньому середовищі?
Капібари живуть у більшій частині Південної Америки, віддаючи перевагу берегам озер, річок і боліт, де вони проводять дні, пасучись на траві та водних рослинах. Ці місця є також ідеальною територією для кайманів, що створює постійну близькість між хижаком та потенційною жертвою. Проте, як пояснює доктор Елізабет Конгдон, сертифікований експерт з капібар та доцент Університету Бетюн-Кукман, дуже незвично спостерігати, як крокодили полюють і їдять дорослих капібар у дикій природі. Це не означає, що капібари ніколи не потрапляють в меню кайманів, особливо у важкі часи, але це скоріше виняток, ніж правило. “Я бачив їх у дикій природі, як вони спали поруч”, – зазначає доктор Конгдон, підкреслюючи унікальність цієї взаємодії. Винятком є лише дитинчата капібар, які, будучи дрібними та беззахисними, є легкою здобиччю не тільки для крокодилів, а й для хижих птахів.
Головна причина такого несподіваного перемир’я полягає в тому, що капібари напрочуд добре вміють захищатися. Здалеку вони можуть виглядати нешкідливими, але їхні неймовірно великі та гострі передні зуби можуть завдати значної шкоди будь-якому нападнику. Доктор Конгдон пояснює: “У капібар великі, гострі зуби. У поєднанні з розміром їхнього тіла, я думаю, що вони просто не варті клопоту та ризику травмування для крокодила”. Іншими словами, потенційна травма, яку кайман може отримати під час полювання на дорослу капібару, часто перевищує енергетичну цінність здобичі, змушуючи хижака шукати легшу їжу, таку як риба.
Дружні стосунки капібар не обмежуються лише крокодилами. Будучи відносно нешкідливими травоїдними, вони мирно співіснують з багатьма іншими видами, які із задоволенням ділять з ними місце біля річки. “У мене є фотографії капібар, на яких птахи сидять верхи, черепах, що засмагають на їхніх спинах, поки сплять”, – розповідає доктор Конгдон, додаючи, що це звичайна картина як у дикій природі, так і в неволі.
Проте, попри їхню миролюбність, капібари все ж стикаються з певними загрозами. Хоча каймани, ягуари, анаконди, оцелоти та гарпії можуть полювати на них за певних обставин, найбільшу загрозу для цих дружніх гризунів становлять люди. Багато громад Південної Америки полюють і їдять диких капібар, незважаючи на заборони в деяких країнах. Для зменшення тиску на дикі популяції в останні роки з’явилися ферми з розведення капібар, оскільки цей вид виявився напрочуд придатним для комерційного сільського господарства.
Важливо пам’ятати, що розслаблений вигляд капібари може бути оманливим. Хоча точну статистику нападів гігантських гризунів на людей чи домашніх тварин у Південній Америці важко знайти, повідомлення ЗМІ та вірусні відео свідчать про те, що капібари можуть нападати, якщо їх спровокувати. Навіть у наймиліших істот є свої межі терпіння, і вони можуть захищати себе, якщо відчувають загрозу.
Читайте також: “Це як початок фільму жахів”: в океані знайшли золоте яйце, з якого вибралась невідома науці істота
