Вівторок, 30 Грудня

Феномен біологічного довголіття серед домашніх тварин продовжує залишатися об’єктом прискіпливої уваги геронтологів та ветеринарних фахівців, і випадок британської кішки Флоссі став справжньою науковою віхою в цій галузі. Народившись 29 грудня 1995 року, ця тварина офіційно досягла тридцятирічного рубежу, що за методологією перерахунку на людський вік відповідає неймовірним 120 рокам. Статус найстарішої живої кішки у світі був підтверджений Книгою рекордів Гіннесса ще у листопаді 2022 року, коли Флоссі було 26 років і 316 днів, проте її здатність зберігати життєву активність і сьогодні робить її однією з найстаріших представниць виду за всю історію задокументованих спостережень. Історія Флоссі почалася з порятунку зі зграї безпритульних тварин біля лікарні в графстві Мерсісайд, після чого вона прожила довге життя, змінивши кількох власників у межах однієї родини, перш ніж потрапити під опіку благодійної організації Cats Protection, пише T4.

Народившись 29 грудня 1995 року, ця кішка офіційно досягла тридцятирічного рубежу, що за методологією перерахунку на людський вік відповідає неймовірним 120 рокам. Авторство фото: Захист котів/Книга рекордів Гіннеса.

З погляду ветеринарної медицини, стан Флоссі демонструє вражаючу стійкість організму до процесів старіння. Попри те, що на момент офіційної реєстрації рекорду тварина вже була повністю глухою та мала значні порушення зору, клінічні показники її здоров’я залишалися стабільними. Це свідчить про високий адаптивний потенціал домашніх котів при забезпеченні належного догляду та відсутності критичних патологій внутрішніх органів. Нова власниця Вікторія Ґрін із міста Орпінгтон зазначає, що Флоссі не демонструє ознак деменції чи повної втрати інтересу до довкілля, зберігаючи звичний котячий ритм життя, що включає регулярне харчування, глибокий сон та епізодичні ігрові маніпуляції. Такі спостереження мають велике значення для розуміння вікових змін у поведінці тварин-довгожителів.

Дослідження генетичних та середовищних чинників, що сприяли такому екстремальному довголіттю, вказують на важливість стабільного середовища та соціальної взаємодії. Флоссі протягом майже трьох десятиліть перебувала в умовах домашнього затишку, що мінімізувало стресові навантаження на імунну систему. Її випадок підкреслює, що межа тривалості життя домашніх котів, яка зазвичай становить 12–18 років, може бути значно відсунута за сприятливих обставин. Наукова спільнота розглядає подібні рекорди не лише як курйозні факти, а й як базу для вивчення механізмів уповільненого старіння ссавців. Флоссі залишається живою легендою гляціології домашніх тварин, нагадуючи нам про глибинні зв’язки між генетикою, середовищем та якістю життя, які дозволяють долати природні біологічні бар’єри.

Читайте за темою: Вчені зʼясували, чому коти нявкають до чоловіків голосніше, ніж до жінок

Exit mobile version