Великий Сфінкс Гізи, монументальна вапнякова статуя з тілом лева та людською головою, є, мабуть, найвідомішою скульптурою у світі та центральною загадкою єгиптології. За загальноприйнятою думкою, Сфінкса було збудовано приблизно 4500 років тому за часів правління давньоєгипетського царя Хефрена (Четверта династія). Ця теорія підтверджується розташуванням статуї, яка, як вважається, була покликана нагадувати Хефрена та служити «монументальним сторожовим собакою», що охороняє його похоронний комплекс, включаючи Піраміду Хефрена. У давньоєгипетській культурі символ сфінкса традиційно уособлював охоронця, що робило його ідеальним попередженням проти набігів на плато Гіза, пише T4.
Проте, цей консенсус не є загальновизнаним. Існує низка археологічних та геологічних аргументів, які підживлюють теорію про те, що Сфінкс передував цивілізації стародавніх єгиптян у тому вигляді, в якому ми її знаємо. Одним із найактивніших прихильників цієї гіпотези є геолог Роберт Шох, який стверджує, що виявив на Сфінксі сильні сліди водної ерозії, які значно відрізняються від «класичної вітрової ерозії», характерної для сусідніх пам’яток Гізи. Шох переконаний, що ця водна ерозія могла виникнути лише у досахарські часи, коли клімат регіону був набагато помірнішим, з більшою вологістю та кількістю опадів. На його думку, Сфінкс мав бути збудований цивілізацією, яка існувала раніше за стародавніх єгиптян.
Незважаючи на те, що водна ерозія може бути пояснена повенями з сусідньої річки Ніл, відсутність сучасних написів, які б чітко пов’язували Сфінкса з Хефреном, підсилює загадку. Існує також альтернативна геологічна теорія, підтверджена лабораторними експериментами вчених Нью-Йоркського університету, яка припускає, що сама природа могла відіграти роль у виникненні Сфінкса: пил і пісок, що наносилися вітром, могли спочатку еродувати вапняк Гізи, створюючи природний «ярданг» (скельне утворення, виточене вітром), що нагадував лежачу тварину, перш ніж люди додали подальших деталей. Окрім цих наукових дискусій, існують і більш екзотичні припущення, такі як теорія про генну інженерію інопланетян або використання Сфінкса як сховища для золота, що живляться виявленням підземних порожнин під статуєю, зокрема, біля хвоста та під лапами, які, за припущеннями деяких ентузіастів, можуть вести до невідкритих скарбів. Таким чином, незалежно від остаточного датування, Великий Сфінкс Гізи залишається монументальною загадкою, продовжуючи стимулювати дискусії щодо справжнього віку та походження найдавнішої скульптури людства.
Читайте також: В Індонезії виявили 3000-річну зброю з ознаками позаземного походження
Підписуйся на наш Telegram-канал