Місяць, оспіваний у віршах та легендах, є не просто прикрасою нічного неба, а фундаментальним стабілізатором життя на Землі. Хоча його зникнення — це гіпотетичний сценарій, оскільки він не може просто зійти з орбіти чи бути легко знищеним, наукове моделювання такої події малює картину глобальної катастрофи. Вчені сходяться на думці, що втрата Місяця, найімовірніше внаслідок зіткнення з масивною планетою-вигнанцем, призвела б до незворотних і руйнівних наслідків для нашої планети, пише T4.
Першим і найважливішим наслідком стала б втрата кліматичної стабільності. Гравітація Місяця діє як якір, що утримує нахил земної осі на відносно сталому рівні близько 23,4 градуса, забезпечуючи передбачувану зміну пір року. Без цього стабілізатора вісь Землі почала б хаотично коливатися під впливом інших планет. Це призвело б до екстремальних кліматичних змін: планета могла б “випрямитися”, що повністю скасувало б пори року, або, навпаки, “перекинутися набік”, що призвело б до нескінченного літнього дня в одній півкулі та вічної зими в іншій. Такі різкі коливання спричинили б масові вимирання, оскільки екосистеми не змогли б адаптуватися до настільки швидких змін.
Океани планети зазнали б негайних та руйнівних змін. Місяць є головною причиною припливів та відпливів, і без нього ці коливання рівня води практично припинилися б. Це призвело б до колапсу цілих прибережних екосистем, які залежать від припливної зони. Крім того, припливні течії відіграють вирішальну роль у перемішуванні океанської води, допомагаючи розподіляти тепло по всій планеті. Їх зникнення посилило б температурні контрасти між екватором та полюсами. Життєві цикли багатьох морських видів, від нересту коралів до міграції птахів, які синхронізовані з місячним циклом, були б порушені, що прискорило б їхнє вимирання.
Якщо припустити, що Місяць був би знищений вибухом, його уламки створили б щільне кільце сміття навколо Землі. Протягом сотень або навіть тисяч років ці фрагменти падали б на нашу планету, викликаючи безперервне метеоритне бомбардування. Хоча дрібні частинки згорали б в атмосфері, більші шматки завдавали б ударів, що спустошували б поверхню. Нічне небо назавжди змінилося б: воно стало б темнішим і ідеально підходило б для спостереження за зірками, але людство назавжди втратило б такі явища, як сонячні та місячні затемнення.
Нарешті, втрата Місяця стала б величезним ударом для людської цивілізації та науки. Ми б втратили не лише невичерпне джерело натхнення для мистецтва, міфології та культури, а й безцінний науковий архів. Поверхня Місяця — це, по суті, капсула часу, що зберігає історію Сонячної системи за мільярди років. Крім того, зникла б найважливіша опора для майбутнього освоєння космосу, адже Місяць розглядається як ідеальний плацдарм для місій на Марс та за його межі. Таким чином, зникнення Місяця означало б не лише кінець світу, яким ми його знаємо, а й закриття нашого вікна у Всесвіт.
Читайте також: Раніше було 60 мільйонів особин: вчені показали тварину, яку люди ледве не довели до вимирання
