Жирафа, одна з найвеличніших істот у тваринному світі, виявляється, не є єдиним видом. Згідно з новим дослідженням Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), насправді існує чотири різні види жирафів, які, попри зовнішню схожість, генетично відрізняються один від одного, як бурі та білі ведмеді. Це відкриття має вирішальне значення для збереження цих тварин, адже, як пояснив дослідник Майкл Браун, об’єднання всіх жирафів в одну групу ускладнювало оцінку їхнього стану та розробку ефективних природоохоронних стратегій, пише T4.

Чотири види, які можна зустріти по всьому африканському континенту, це північна жирафа (Giraffa camelopardalis), сітчаста жирафа (Giraffa reticulata), масайська жирафа (Giraffa tippelskirchi) та південна жирафа. Північна жирафа мешкає в Центральній Африці та відома своїми довгими оссиконами — кістковими структурами на голові.

Сітчаста жирафа, що проживає в Кенії, Сомалі та Ефіопії, є найбільшою з усіх видів, досягаючи висоти до шести метрів. Масайська жирафа, яка зустрічається у Східній Африці, вирізняється своїм характерним візерунком на хутрі, що нагадує листя, і є найчисленнішим з чотирьох. За оцінками експертів, ці чотири лінії почали еволюціонувати окремо одна від одної від 230 000 до 370 000 років тому. У дикій природі вони не спаровуються між собою, що підтверджує їхню генетичну відокремленість.

На жаль, за останнє століття популяція жирафів різко скоротилася до приблизно 117 000 особин на всьому континенті. Розділення на чотири окремі види означає, що кожен з них перебуває під ще більшою загрозою, адже їхня чисельність менша, ніж вважалося раніше. Наприклад, кількість північних жирафів у дикій природі становить менше ніж 6000 особин, що робить їх одними з найбільш загрозливих великих ссавців у світі.

Визнання цих чотирьох видів є життєво важливим кроком для їхнього збереження, оскільки дозволяє більш точно оцінити стан кожної популяції та впроваджувати цілеспрямовані дії для їхнього захисту.
Раніше вчені визначили найсмертоноснішу тварину Австралії.