«Титанік», одна з найвідоміших морських трагедій в історії, понад століття захоплює уяву людей. Унаслідок фатального затоплення «непотоплюваного» лайнера свою подорож не змогли завершити понад 1500 людей. Проте, попри численні експедиції до уламків корабля з використанням найсучасніших технологій, дослідники так і не виявили жодних людських останків. Ця відсутність є однією з головних таємниць, що оточують місце останнього спочинку легендарного судна, пише T4.
Чому ж на місці, де обірвалася така величезна кількість життів, не залишилося жодних скелетів? Відповідь криється у поєднанні кількох потужних природних факторів.
Режисер культового фільму «Титанік» Джеймс Кемерон, який відвідував місце аварії понад 30 разів, підтвердив: «Я не бачив жодних людських останків. Ми бачили одяг. Ми бачили пари взуття, що переконливо свідчить про те, що колись там була людина. Але самих останків ми ніколи не бачили».
Одне з можливих пояснень пов’язане з рятувальними жилетами, які вдягли багато пасажирів та членів екіпажу. Хоча на «Титаніку» було недостатньо шлюпок, багато людей встигли одягнути жилети, перш ніж опинитися у крижаних водах Атлантики. Жилети забезпечували плавучість, утримуючи людей на поверхні ще довго після того, як їхнє життя обірвалося. В результаті їх, імовірно, підхопили та рознесли на величезні відстані потужні океанські течії. Протягом багатьох років шторми та дрейф водних мас відносили їх все далі від місця аварії.
Інший, ще більш вирішальний фактор відсутності скелетів, полягає у величезній глибині, на якій лежить «Титанік». Уламки корабля знаходяться на глибині приблизно 3800 метрів. Це значно нижче так званої «глибини компенсації карбонату кальцію».
Як пояснював океанограф Роберт Баллард, ця глибина є специфічним шаром океану, вода в якому є ненасиченою карбонатом кальцію — ключовим елементом, з якого складаються кістки. В таких умовах будь-які кістки, що опиняються у воді, починають повільно, але невпинно розчинятися. Цей процес прискорюють глибоководні організми, для яких кісткова тканина стає джерелом поживних речовин. Поєднання цих факторів робить збереження скелетів на такій глибині практично неможливим.
Деякі експерти припускають, що останки могли б зберегтися в герметично закритих частинах корабля, куди не змогла проникнути багата на кисень морська вода, — наприклад, у машинному відділенні. Теоретично, такі умови могли б уповільнити природні процеси розкладання. Однак, оскільки з моменту трагедії минуло понад століття, ймовірність знайти щось у цих приміщеннях вважається вкрай малою.
На даному етапі місце аварії «Титаніка» стало урочистим нагадуванням про трагедію, що сталася. Багато хто вважає, що найкраще — це дозволити тим, хто назавжди залишився в океані, спочивати у мирі, зберігаючи пам’ять про них, а не продовжуючи пошуки фізичних слідів.
Читайте також, скільки насправді людей врятувалось з Титаніка.
