Дискусії щодо причин глобальної зміни клімату та її майбутніх сценаріїв не припиняються. У той час як значна частина наукової спільноти, представлена, зокрема, Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), вбачає головну загрозу у антропогенних викидах парникових газів, нові дослідження пропонують поглянути на проблему під іншим кутом. Зокрема, дослідники Інститут природних ресурсів Фінляндії висувають гіпотезу, що клімат Землі історично завжди “танцював” у ритмі Сонця, і найближчими десятиліттями може настати період похолодання, схожий на малий льодовиковий період, пише T4.
Науковці вважають, що більшість сучасних кліматичних моделей недостатньо враховує важливі природні фактори, зокрема, цикли сонячної активності. Продовжуючи дослідження впливу цих циклів на клімат, вони використали інноваційний підхід, поєднавши передові методи аналізу даних – вейвлет-аналіз та нейромережі з довготривалою короткостроковою пам’яттю (LSTM) – для прогнозування кліматичних змін у Євро-Арктичному регіоні протягом двадцять першого століття. В основі їхнього дослідження, опублікованого в журналі Geosciences, лежить аналіз унікальних даних: наддовгої хронології річних кілець сосни звичайної. Ця хронологія була створена на основі кількох тисяч зразків дерев з субарктичних регіонів Фінляндії та охоплює період понад сім з половиною тисяч років.
Вивчення цієї багатотисячолітньої фінської хронології дозволило виявити значний вплив сонячних циклів на клімат Північної півкулі. За допомогою нейромереж LSTM, які здатні виявляти приховані закономірності у великих масивах даних, вчені зробили прогноз: між 2063 та 2073 роками очікується різке скорочення приросту деревних кілець у субарктичних сосен. Цей показник, за їхньою інтерпретацією, є своєрідним маркером майбутнього похолодання, яке буде викликане наближенням головного сонячного мінімуму. Цей майбутній мінімум активності Сонця буде аналогічним періоду Маундера (1645-1715 роки), коли активність нашого світила знизилася на третину, що збіглося з періодом значного похолодання в Європі, відомим як Малий льодовиковий період. Очікуване зниження температури пов’язане із надстолітньою (350-400 років) циклічністю сонячної активності – тими самими багатовіковими сонячними циклами, що колись призвели до замерзання річок та “крижаних ярмарків” на Темзі в Лондоні.
Але чому ж сонячні цикли мають такий значний вплив на клімат Землі? Справа не тільки у безпосередній зміні інтенсивності випромінювання. Вчені пояснюють, що ультрафіолетові сплески на Сонці можуть руйнувати озон, потоки галактичних космічних променів впливають на формування хмарності, а потоки космічного пилу здатні змінювати склад атмосфери. Всі ці фактори, накладаючись на довготривалі орбітальні цикли Землі, створюють складну систему кліматичних “гойдалок”. Проблема полягає в тому, що сучасні інструментальні дані метеоспостережень охоплюють лише кілька століть, що занадто короткий період для виявлення та аналізу цих багатовікових природних ритмів. Саме тут на допомогу приходять дані, зафіксовані в річних кільцях дерев, які, як сторінки щоденника, зберігають інформацію про кліматичні умови, температуру, сонячну активність і навіть глобальні катастрофи минулих тисячоліть.
З одного боку, настання такого головного сонячного мінімуму може тимчасово уповільнити загальну тенденцію глобального потепління, викликану антропогенними факторами. З іншого ж боку, це може спровокувати більш екстремальні зимові періоди, різкі погодні коливання та негативно вплинути на сільське господарство. Для Арктичного регіону прогнозується подальше скорочення площі льодового покриву, що, хоч і може відкрити нові морські торгові маршрути, водночас ставить під загрозу тендітну північну екосистему та традиційний спосіб життя корінних народів Півночі.
Науковці, які проводили дослідження, підкреслюють: сонячна активність є важливим кліматичним фактором, який жодним чином не можна ігнорувати при прогнозуванні клімату. Моделі МГЕЗК, що передрікають до 2100 року значне потепління, залишаються актуальними, але природні цикли можуть внести суттєві корективи у ці прогнози. Вчені зазначають, що Сонце вже увійшло у фазу зниженої активності, яка триватиме приблизно з 2020 по 2053 рік, і наслідки цієї зміни будуть відчутні через десятиліття, потенційно призводячи до похолодання в період 2063-2073 років, як показав їхній аналіз даних річних кілець дерев та моделювання за допомогою нейромереж.
Раніше вчені розповіли, навіщо жінок Османської імперії розгодовували до 150 кг.
