Нещодавня поява в соціальних мережах фотографій бездомних собак, що мешкають у Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ), з незвичайно яскраво-блакитним хутром викликала хвилю спекуляцій щодо впливу радіації, що залишилася після катастрофи 1986 року. Ці тварини є прямими нащадками домашніх улюбленців, залишених під час трагічної евакуації. Хоча ЧЗВ містить значні рівні радіації, які значно перевищують допустимі дози для людини, наукові дослідження вказують на те, що синій колір шерсті, ймовірно, не є генетичною мутацією, спричиненою радіацією, а радше результатом зовнішнього хімічного забруднення, пише T4.
Тімоті А. Муссо, представник програми “Собаки Чорнобиля”, яка з 2017 року опікується приблизно 700 тваринами в зоні, припустив, що колір міг з’явитися після контакту собак з хімічними речовинами, наприклад, після перекинутого портативного горщика, чи іншими антисанітарними об’єктами, поширеними на території. Попри тривожний відтінок, тварини, як зазначала організація, виглядали “дуже активними та здоровими”, а фахівці вказували на те, що таке зовнішнє забруднення можна змити.
Проте, хоча синій колір виявився лише поверхневим явищем, саме довготривале життя в умовах хронічного впливу радіації та важких металів призвело до набагато глибших генетичних змін, які дійсно свідчать про вражаючу адаптацію. Катастрофа 1986 року призвела до найбільшого в історії викиду радіоактивних матеріалів, після чого відсутність людей дозволила дикій природі процвітати і розвиватися у цьому токсичному середовищі.
Дослідження, проведене під керівництвом Нормана Дж. Клеймана з Колумбійського університету, і опубліковане у березні 2023 року в журналі Собача медицина та генетика, показало, що чорнобильські собаки не просто вижили, а й генетично відокремилися від інших популяцій. Вчені проаналізували зразки крові 116 напівдиких собак, відловлених поблизу АЕС та у місті Чорнобилі, під час стандартних процедур стерилізації та вакцинації.
Аналіз ДНК виявив унікальний генетичний склад цих тварин. Зокрема, дослідники ідентифікували майже 400 “локусів винятків” — геномних ділянок, які демонструють патерни варіацій, що надзвичайно відрізняються від решти геному. З ними було пов’язано 52 гени, які, ймовірно, асоціюються із впливом забруднення навколишнього середовища, створюючи генетичні мутації, що передавалися з покоління в покоління. Це свідчить про те, що дві невеликі популяції чорнобильських собак адаптувалися витримувати тривалий вплив токсичного середовища, розробивши свого роду “суперсилу” — здатність справлятися з радіацією та забрудненням. Таким чином, хоча яскраво-синє хутро виявилося лише антисанітарною примхою, генетика цих собак справді стала унікальним науковим доказом того, як життя може адаптуватися до найсуворіших умов, підтверджуючи, що ці тварини продовжують процвітати у дикій природі ЧЗВ.
Не пропустіть: Ідеальний кандидат на роль домашнього улюбленця: яка тварина може витіснити котів і собак у майбутньому
Підписуйся на наш Telegram-канал