У той час як космічні агентства представляють майбутні колонії на Марсі як просторі «оази», повні наукових відкриттів, один з провідних експертів з космічної інженерії пропонує набагато похмурішу, але реалістичну аналогію. За його словами, життя перших колоністів на Червоній планеті буде надзвичайно схожим на життя ув’язнених у сучасній в’язниці, пише T4.
Ця провокаційна паралель ґрунтується не на причинах перебування, а на самих умовах існування. Незважаючи на очевидну різницю між астронавтом-добровольцем і засудженим злочинцем, їхнє повсякденне життя може мати разюче багато спільного через ізоляцію, обмежений простір, суворий режим та постійну небезпеку.
Насамперед, і астронавти, і в’язні фізично замкнені в обмеженому, тісному просторі з незмінною групою людей. Нестача особистого простору та приватності є потужним джерелом стресу і може призводити до конфліктів. При цьому ізоляція на Марсі буде ще більш екстремальною. Астронавти перебуватимуть на відстані 225 мільйонів кілометрів від дому, а найшвидший шлях назад займе щонайменше шість місяців, що створює безпрецедентний психологічний тиск.
Другою важливою схожістю є суворий та повністю контрольований розпорядок дня. Подібно до ув’язнених, астронавти на Міжнародній космічній станції вже зараз живуть за розкладом, розписаним по хвилинах, де є час для роботи, обов’язкових фізичних вправ, прийому їжі та лише одна година особистого часу на добу. Така відсутність автономії та контролю над власним життям є серйозним психологічним випробуванням.
Крім того, як у в’язниці, так і на Марсі, їжа є серйозною проблемою. Хоча космічна їжа значно дорожча і якісніша, відсутність свіжих продуктів та одноманітність раціону є постійним викликом для астронавтів, що часто призводить до втрати апетиту та ваги.
Нарешті, і в’язниця, і Марс — це середовища з постійним високим рівнем ризику. Хоча джерела небезпеки кардинально відрізняються, постійне відчуття загрози однаково впливає на психіку, виснажуючи людину в довгостроковій перспективі.
Експерт зазначає, що ця аналогія не означає, що марсіанські бази мають бути схожими на в’язниці. Навпаки, розуміння цих ризиків має спонукати до створення таких умов, які б максимально підвищували комфорт, приватність та автономію астронавтів. Можливо, проєктуючи ідеальні умови для виживання у стресовому середовищі Марса, людство зможе знайти й шляхи для гуманізації умов у виправних закладах на Землі.
Читайте також, чому науковцям знадобилося понад 100 років, щоб вперше побачити гігантського кальмара живим.
