Ідея про те, що поцілунок є виключно людською прерогативою, глибоко вкорінена у нашій культурі, проте нове новаторське дослідження Оксфордського університету кидає виклик цьому уявленню, розкриваючи давню та несподівано широку еволюційну історію цієї інтимної дії. Вчені виявили переконливі докази того, що поцілунки з’явилися у спільного предка людей та інших великих мавп приблизно 21 мільйон років тому, і, що найцікавіше, наші вимерлі родичі, неандертальці, також, ймовірно, цілувалися. Результати цього дослідження, опубліковані в журналі Evolution and Human Behavior, переписують історію інтимності, показуючи, що акт рот-в-рот далеко не унікальний для Homo sapiens, пише T4.
З еволюційної точки зору, поцілунок тривалий час залишався загадкою. Він несе в собі значні ризики, зокрема передачу хвороб, і водночас не надає очевидних репродуктивних чи емоційних переваг, які б пояснювали його повсюдне поширення. Хоча ми знаємо про його культурне та емоційне значення в багатьох людських суспільствах, його походження досі залишалося маловивченим. Щоб реконструювати цю еволюційну історію, команда дослідників здійснила міжвидовий аналіз, використовуючи генеалогічне дерево приматів. Вони визначили поцілунок як будь-який неагресивний контакт «рот до рота», що не передбачає передачі їжі, дозволивши застосувати це визначення до широкого спектра видів.

Встановивши чітке визначення, вчені зібрали дані з наукової літератури про те, які сучасні види приматів (шимпанзе, бонобо, орангутанги) були помічені за поцілунками. Потім вони провели складний філогенетичний аналіз, розглядаючи поцілунки як “рису” та зіставляючи її з генеалогічним деревом приматів. За допомогою статистичного підходу (байєсівського моделювання), що моделював різні сценарії еволюції 10 мільйонів разів, вони оцінили ймовірність того, що різні предки також цілувалися. Результати виявилися однозначними: поцілунок є давньою рисою великих мавп, яка еволюціонувала у предка цієї групи між 21,5 та 16,9 мільйона років тому і збереглася до наших днів у більшості видів.
Доктор Матильда Бріндл, провідний автор дослідження та еволюційний біолог з Оксфордського факультету біології, підкреслила: “Це перший випадок, коли хтось застосував широку еволюційну призму для дослідження поцілунків. Наші висновки доповнюють зростаючий обсяг робіт, що підкреслюють надзвичайну різноманітність сексуальної поведінки, яку демонструють наші двоюрідні брат і сестра-примати”. Це відкриття має далекосяжні наслідки не лише для розуміння поведінки приматів, але й для людської історії. Те, що неандертальці також цілувалися, підкріплюється попередніми дослідженнями, які показали, що Homo sapiens та неандертальці мали спільні мікроби ротової порожнини (через передачу слини) та генетичний матеріал (через схрещування). Це переконливо свідчить про те, що між цими двома видами відбувалася не лише біологічна, а й інтимна взаємодія. Хоча дослідники застерігають, що існуючі дані обмежені за межами великих мавп, це дослідження закладає основу для майбутньої роботи, надаючи приматологам узгоджене визначення для фіксації поведінки поцілунків у тварин і відкриваючи нові горизонти для вивчення соціальної поведінки як сучасних, так і вимерлих видів.
Читайте також: Наявність цієї домашньої тварини може подвоїти ризик розвитку шизофренії


Підписуйся на наш Telegram-канал