Якщо ви вважали, що в Землі лише один природний супутник, нове дослідження міжнародної групи вчених може вас здивувати. Згідно з їхніми висновками, нашу планету в будь-який момент часу супроводжує ціла колекція так званих “мінімісяців”, і більшість із них є уламками нашого власного Місяця, пише T4.
Дослідження, проведене командою науковців зі США, Італії, Німеччини, Фінляндії та Швеції, показує, що в середньому на орбіті Землі одночасно перебуває щонайменше шість таких об’єктів. Це крихітні супутники, діаметром близько двох метрів, які, як вважають вчені, утворюються внаслідок зіткнення астероїдів з поверхнею Місяця.
Ці удари вибивають у космос пил та уламки місячної породи, відомі як “місячна еджекта”. Деякі з цих уламків виявляються достатньо великими, щоб залишити гравітаційне поле Місяця і потрапити в гравітаційну пастку Землі, стаючи її тимчасовими супутниками.
Зазвичай ці мінімісяці, або “тимчасово захоплені об’єкти” (ТЗО), залишаються на орбіті Землі недовго — від кількох місяців до кількох років. Згодом вони або відлітають, потрапляючи під вплив гравітації Сонця, або, в рідкісних випадках, падають на Землю чи назад на Місяць. “Це схоже на кадриль, де партнери регулярно змінюються, а іноді й зовсім залишають танцювальний майданчик”, — пояснює дослідник з Гавайського університету Роберт Джедік.
Нова робота, опублікована в журналі Icarus, кидає виклик поширеній раніше думці, що більшість цих тимчасових супутників прилітають із поясу астероїдів між Марсом та Юпітером. Ключовим доказом стали спостереження за двома нещодавно виявленими мінімісяцями — Камо’оалева та 2024 PT5.
Астероїд Камо’оалева, відкритий у 2016 році, відбиває світло у спосіб, що майже ідентичний складу місячної поверхні, багатої на силікати. Це кардинально відрізняє його від типових астероїдів. Об’єкт 2024 PT5, який тимчасово перебував на орбіті Землі з вересня по листопад 2024 року, також продемонстрував аналогічні “місячні” характеристики.
Це відкриття додає цікавий штрих до історії нашої планетної системи. Згідно з провідною “теорією гігантського зіткнення”, сам Місяць є величезним уламком Землі, що утворився після її зіткнення з планетою розміром з Марс мільярди років тому. Якщо ця теорія та нові дані про походження мінімісяців правильні, виходить, що наш справжній Місяць є “батьком” цих крихітних супутників, а Земля — їхньою “бабусею”.
Читайте також, чому небо зеленіє, коли назріває гроза.
Підписуйся на наш Telegram-канал