Історія про те, як Мойсей розділив Червоне море, завжди вважалася одним із найвидатніших чудес, описаних у Біблії. Протягом століть це диво надихало та викликало безліч запитань. Тепер, завдяки сучасним науковим дослідженням, ми можемо побачити, як природні явища могли зіграти ключову роль у цій події, не виключаючи при цьому можливість божественного втручання, пише T4.
Згідно з біблійним описом, Мойсей, рятуючи свій народ від переслідування єгиптян, простягнув руку, і море розступилося, дозволивши їм пройти по сухому дну. Однак, науковці стверджують, що сильний вітер, що дме з потрібного напрямку, міг тимчасово оголити ділянку морського дна.

Дослідження, опубліковані британським виданням Daily Mail, показують, що місце, де відбулася ця подія, ймовірно, було в районі Суецької затоки або навіть в дельті Нілу. Особливості місцевої географії та гідрології, такі як мілководдя та припливи, могли сприяти тому, що вітер на деякий час відігнав воду.
Однією з ключових теорій є пояснення “затихання вітру”. Особливо сильні та стійкі вітри над неглибокою водоймою могли оголити сушу, накопичуючи воду проти вітру. Комп’ютерне моделювання показало, що сильний східний вітер міг осушити озеро Танніс в дельті Нілу, створивши сухопутний міст.
За темою: Вчені розкрили, хто насправді написав Біблію

Цікаво, що біблійний термін “ям суф”, який зазвичай перекладається як “Червоне море”, насправді може означати “Очеретяне море”, що більше відповідає дельті Нілу, де росте багато очерету.
Звичайно, наукові пояснення не скасовують віру в диво. Вони лише показують, як природні явища могли бути використані для здійснення подій, описаних у Біблії. Як кажуть самі вчені, диво полягає у часі.
Раніше вчені заявили, що виявили місцезнаходження знаменитого Ноєвого ковчега.