Нове дослідження розкриває пікантні подробиці про життя перших Homo sapiens. Виявляється, наші предки не були вибагливими в виборі партнерів і охоче схрещувалися з іншими видами гомінідів, включаючи денисовців. Сліди цих давніх “любовних пригод” можна знайти в геномах сучасних людей.
Денисовці: загадкові родичі
Денисовці – це вимерлий вид гомінідів, про існування якого вчені дізналися лише в 2010 році. Їхні останки були знайдені в Денисовій печері в Сибіру. Генетичний аналіз показав, що денисовці схрещувалися з Homo sapiens, і їхні гени досі присутні в геномах деяких сучасних популяцій.
Не одна, а три популяції
Спочатку вчені вважали, що Homo sapiens схрещувалися лише з однією популяцією денисовців. Але нове дослідження показало, що насправді було принаймні три різні популяції денисовців, з якими наші предки вступали в контакт.
Генетична спадщина денисовців
Сліди денисовської ДНК можна знайти в геномах папуасів, жителів Східної Азії, Південної Азії та корінних американців. Денисовці передали Homo sapiens ряд корисних генів, які допомогли їм адаптуватися до різних умов середовища.
Приклади адаптації
- Ген EPAS1. Забезпечує толерантність до гіпоксії (нестачі кисню), що допомогло тибетцям адаптуватися до життя на висоті.
- Гаплотип в регіоні TBX15/WARS2. Впливає на метаболізм ліпідів і допомагає інуїтам з Гренландії виживати в холодних умовах.
Дослідження показує, що історія людства набагато складніша, ніж ми думали раніше. Homo sapiens не лише схрещувалися з денисовцями, а й отримали від них цілий ряд корисних генів, які допомогли їм вижити і поширитися по всьому світі.
Читайте також: Майстер пікапу. Вчені розкрили секрети залицяння стародавнього крокодила
