Льодовиковий покрив Антарктиди, що приховує континент вже 34 мільйони років, нарешті починає розкривати свої таємниці, і ландшафт під ним виявився зовсім не таким, як очікували вчені. Довгий час вважалося, що значна частина поверхні під цим величним крижаним щитом складається з звичайних гір, долин та глибоких западин. Однак нове дослідження, проведене за допомогою радіоехо-зондування, виявило вражаючі результати: вздовж 3500-кілометрової ділянки узбережжя Східної Антарктики існують величезні плоскі поверхні, пише T4.
Ці раніше некартографовані ділянки, які зараз приховані під багатокілометровим льодом, колись були з’єднані. Припускається, що вони сформувалися великими річками в той період, коли Східна Антарктида та Австралія почали розколюватися, близько 80 мільйонів років тому. Зараз ці рівнинні ділянки розділені глибокими жолобами, по яких рухаються швидкоплинні льодовики.
Доктор Гай Паксман з Університету Дарема, провідний автор цього дослідження, зазначає: «Ландшафт, прихований під Східно-Антарктичним льодовиковим щитом, є одним із найзагадковіших не лише на Землі, а й на будь-якій планеті земного типу в Сонячній системі». Він додає, що ці надзвичайно плоскі поверхні почали з’являтися майже скрізь, куди б вони не дивилися, аналізуючи радіолокаційні знімки підлідного рельєфу.
Дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Nature Geoscience, також показало, що лід над цими плоскими ділянками рухається значно повільніше. Хоча втрата льоду в Антарктиді прискорюється через глобальне потепління, ці рівні поверхні, схоже, діють як своєрідний бар’єр, що регулює швидкість танення. Це відкриття має величезне значення, адже повне танення Східної Антарктиди може призвести до підвищення рівня моря на 52 метри. Додавання впливу цих плоских поверхонь до моделей майбутньої поведінки льодовикового щита допоможе уточнити прогнози щодо його реакції на зміну клімату. Доктор Паксман підкреслює, що ці плоскі поверхні збереглися у відносно неушкодженому вигляді протягом понад 30 мільйонів років, що свідчить про те, що частини льодовикового щита швидше зберегли, а не розмили ландшафт.
Інформація про форму та геологію цих нових картографованих поверхонь дозволить покращити розуміння механізмів руху льоду на краю Східної Антарктиди, що, своєю чергою, допоможе легше передбачити, як льодовиковий щит може вплинути на рівень моря за різних сценаріїв потепління клімату в майбутньому. Ці великі плоскі поверхні були виявлені приблизно під 40 відсотками 3500-кілометрової берегової лінії Східно-Антарктичного льодовикового щита між Землею Принцеси Єлизавети та Землею Георга V. Їхнє збереження протягом десятків мільйонів років вказує на відсутність інтенсивної ерозії в цих регіонах протягом усієї льодовикової історії Антарктиди.
Професор Ніл Росс з Ньюкаслського університету, співавтор дослідження, зазначає, що вчені давно цікавилися і були спантеличені фрагментами доказів існування плоских ландшафтів під антарктичними льодовиковими щитами. Це дослідження об’єднало розрізнені дані, щоб розкрити загальну картину: як ці давні поверхні сформувалися, їхню роль у визначенні сучасного потоку льоду та їхній можливий вплив на майбутній розвиток Східно-Антарктичного льодовикового щита в умовах потепління. Команда наголосила на необхідності подальших досліджень, зокрема буріння крізь лід для вилучення зразків породи, щоб зрозуміти, коли ці поверхні востаннє були вільні від льодового покриву. Це допоможе покращити прогнози того, як лід навколо цієї великої ділянки антарктичної околиці реагуватиме на потепління клімату та океану.
Окрім цього географічного відкриття, інша група дослідників нещодавно виявила таємничі радіосигнали, що доносяться з глибин антарктичного льоду. Ці дивні радіоімпульси були зафіксовані Антарктичною імпульсною перехідною антеною (ANITA) – масивом приладів, розроблених для виявлення невловимих частинок, які називаються нейтрино.
Підписуйся на наш Telegram-канал