Дослідження мозкової активності наприкінці життєвого шляху людини викликає безліч питань та припущень. Нещодавно доктор Стюарт Хамерофф, анестезіолог та професор Університету Арізони, поділився з Daily Mail цікавими результатами дослідження, яке фіксувало мозкову активність пацієнтів після зупинки серця, пише T4.
Вчені розмістили маленькі датчики на мозку семи пацієнтів, що знаходилися у важкому стані, безпосередньо перед тим, як їх відключили від апарату життєзабезпечення. Це дозволило зафіксувати активність мозку навіть після того, як серце та тиск пацієнтів перестали функціонувати.

За словами доктора Хамероффа, дослідження показало дивовижний сплеск активності мозку після припинення життєдіяльності. Він припустив, що це може бути пов’язано з досвідом на межі життя або навіть з тим, що свідомість людини залишає тіло.
Доктор Хамерофф вважає, що свідомість людини існує на глибшому квантовому рівні, а не тільки на рівні електричних сигналів між нейронами. Він стверджує, що свідомість походить від квантових процесів, які відбуваються всередині мікротрубочок – крихітних структур, що знаходяться в клітинах мозку. Це може пояснити, чому люди зберігають усвідомлення навіть у станах з низьким рівнем енергії мозку, таких як анестезія, глибокий сон або переживання на межі життя.
Вчені, які проводили дослідження, припускають, що сплески активності мозку можуть бути пов’язані з кисневим голодуванням. Проте доктор Хамерофф, спираючись на власні теорії, вважає, що квантова інформація, що міститься в мікротрубочках, не зникає після припинення життєдіяльності, а розсіюється у Всесвіті. У разі успішної реанімації ця інформація може повернутися назад, і тоді людина переживає досвід на межі життя. Якщо ж повернення до життя не відбувається, то квантова інформація може існувати поза тілом нескінченно довго, подібно до душі.

Звичайно, більшість науковців дотримуються традиційної точки зору, що свідомість є результатом складної взаємодії нейронів у мозку. Проте дослідження, подібні до описаного вище, змушують задуматися про глибинну природу свідомості та її можливий зв’язок з квантовими процесами.
Дослідження мозкової активності наприкінці життєвого шляху є важливим кроком у розумінні феномена свідомості. Незважаючи на те, що багато питань залишаються без відповіді, такі дослідження наближають нас до розгадки однієї з найбільших таємниць людського існування.
Останні новини: Людський ген, введений в ДНК мишей, назавжди змінив їхній голос