Світ океану зберігає безліч загадок, і одна з них — дивовижне явище, коли одні тварини буквально подорожують на інших. Горбаті кити, одні з найбільших істот на планеті, давно привертають увагу не лише як об’єкти вивчення міграцій, а й як своєрідні морські “автобуси” для менш помітних мешканців морських глибин. На їхньому тілі живуть і мандрують ремори — риби-присоски, які використовують китів як транспортний засіб, притулок і джерело їжі, пише T4.
Недавні дослідження команди морських біологів з Університету Гріффіта в Австралії, під керівництвом доктора Олафа Мейнеке, відкрили нові деталі цього симбіотичного зв’язку. За допомогою камер-присосок, прикріплених до тіл горбатих китів, дослідники отримали унікальні кадри тісної взаємодії між китами та реморами. Камери зафіксували, як ці риби з легкістю ковзають уздовж шкіри китів, тримаючись за них за допомогою спеціального диска-присоски на голові.

Причини, з яких ремори обирають такий спосіб життя, цілком практичні. Завдяки кітам вони долають величезні відстані без зусиль, захищені від хижаків і мають доступ до їжі. Риби очищують шкіру китів від паразитів, таких як морські воші, і зчищають відмерлі частинки епідермісу, що водночас приносить користь і самим китам. Це типовий приклад коменсалізму, коли одна сторона отримує вигоду, не завдаючи шкоди іншій. Проте кадри, отримані вченими, свідчать, що не всі кити раді такому партнерству. Бували випадки, коли особини струшували ремор, робили різкі прориви з води й, схоже, намагалися позбутися непроханих супутників.
Цікаво, що деякі горбаті кити можуть нести до 50 ремор одночасно. Попри уявну безневинність, така кількість “пасажирів” може створювати певний дискомфорт. Поки що вчені не мають остаточної відповіді на питання, чи супроводжують ремори китів упродовж усієї міграції, адже маршрут горбатих китів сягає від тропіків до антарктичних вод і назад.
Читайте також: Вітання чи агресія: науковці показали, що роблять кити при наближенні туристів
Ще одне відкрите питання — життєвий цикл самих ремор. Відомо, що їхній нерест відбувається у Східно-Австралійській течії, і після вилуплення личинки певний час існують у товщі води, поки не перетворяться на маленьких риб, здатних шукати нового хазяїна. Це свідчить про можливу синхронізацію життєвих циклів ремор з міграційним календарем китів, хоча це ще потребує глибших досліджень.
Усе це вказує на складну та витончену взаємодію морських організмів, яка розвивалась мільйони років. Хоча риби-присоски здаються лише фоном у великій історії океанських гігантів, їхня присутність відкриває нові горизонти для розуміння екосистем, де навіть на спині кита може вирувати життя.
Читайте також: Вчені зʼясували, чи можуть тварини без мозку мислити


Підписуйся на наш Telegram-канал