Новітнє дослідження ставить під сумнів усталену думку про те, де саме зародилася світова урбанізація. Аналіз гігантських поселень трипільської культури на території сучасної України свідчить про їхнє виникнення ще в середині VI тисячоліття до нашої ери, близько 5500 року до нашої ери. Це відкриття кидає виклик твердженням, що перші міста в історії людства з’явилися в Месопотамії, пише T4.
Протягом понад століття науковий світ переважно сходився на тому, що найдавніші міста були збудовані в Месопотамії, на землях сучасного Іраку, починаючи з V тисячоліття до нашої ери. Такі ранні міські центри, як Урук, Чатал-Гююк та Єрихон, відзначалися організованим плануванням великої забудови, зачатками бюрократії та соціальною ієрархією, що вже нагадувало сучасні міські структури.

Однак, як повідомляє All That’s Interesting, археологічні розкопки давніх пам’яток неолітичної культури Кукутень-Трипілля, розташованих на теренах нинішньої України, принесли докази існування поселень, які можуть виявитися найдавнішими містами на планеті, що датуються приблизно 5500 роком до нашої ери. На відміну від традиційних міських центрів з їхніми довгими вулицями, ці трипільські поселення мали концентричне колоподібне планування, що свідчить про високий рівень містобудівної організації та попереднього планування.
Ці знахідки ставлять під сумнів загальноприйняту теорію месопотамського походження міст, натомість висуваючи гіпотезу про те, що процес урбанізації міг розвиватися незалежно і на території сучасної України. Дослідники, які вивчають ці трипільські мегапоселення, прагнуть розкрити більше інформації про розквіт та зникнення цієї загадкової культури, пропонуючи новий погляд на ранні етапи людської цивілізації.

Детальний аналіз аерофотознімків, проведений Шишкіним, виявив понад 250 подібних концентричних структур, що займали загальну площу близько 300 гектарів. У 1971 році українські науковці провели геомагнітне дослідження цієї території, метод, що дозволяє виявляти підземні споруди за аномаліями магнітного поля Землі. Результати підтвердили наявність кількох великих стародавніх поселень з будівлями, розташованими концентричними колами.
Перші ознаки існування цих унікальних поселень були виявлені ще в 1960-х роках завдяки радянському військовому топографу Костянтину Шишкіну. Аналізуючи аерофотознімки, зроблені в Україні, на південь від Києва він помітив дивні тіні на поверхні землі, що мали форму концентричних кіл. Подальші дослідження показали, що ці тіні є відображенням археологічних руїн, розташованих безпосередньо під ґрунтом.

З того часу археологи з усього світу спрямували свої зусилля на вивчення цих археологічних залишків, які, на їхню думку, належать культурі Кукутень-Трипілля – неолітичній спільноті, що населяла ці землі в період між 5500 та 2750 роками до нашої ери. Розкопки принесли численні знахідки кераміки та інших артефактів, що датуються цим доісторичним періодом і пов’язані з цією загадковою культурою.
У 2011 році археолог Йоганнес Мюллер з Кільського університету в Німеччині разом зі своїми колегами розпочав масштабне дослідження цих поселень Кукутень-Трипілля. Їхня команда зосередилася на трьох ключових об’єктах – Майданецькому, Тальянках та Небелівці, розташованих у радіусі близько 80 кілометрів один від одного. Використовуючи геомагнітні дані та аерофотознімки високої роздільної здатності, дослідники змогли детально відтворити планування цих стародавніх поселень та визначити розташування залишків різних споруд.
Результати дослідження підтвердили унікальне концентричне колоподібне розташування будівель. Замість звичних для сучасних міст лінійних вулиць та сітчастого планування, поселення Кукутень-Трипілля були організовані у вигляді концентричних кілець. На думку дослідників, це свідчить про ретельне попереднє планування забудови, що є вагомим аргументом на користь визнання цих поселень одними з найдавніших міст в історії людства.
Хоча культура Кукутень-Трипілля існувала понад сім тисячоліть тому і багато аспектів її залишаються нерозгаданими, археологам вдалося отримати деякі уявлення про їхній спосіб життя, заняття та причини їхнього зникнення з історичної арени. У цих добре спланованих поселеннях, населення яких могло сягати від 5 до 15 тисяч осіб, люди жили в будинках, збудованих з дерева та глини. Цікаво, що всі житлові споруди мали приблизно однакові розміри – близько 5 метрів завширшки та 14 метрів завдовжки. За словами Йоганнеса Мюллера виданню Neue Zürcher Zeitung, архітектура цих поселень нагадувала конструктор “Лего” – це була модульна система.
Однією з загадок культури Кукутень-Трипілля є те, що археологи виявили сліди навмисного спалення деяких з цих будинків у різних поселеннях. Причини таких дій залишаються невідомими. Ще однією нерозгаданою таємницею є поховальні обряди цієї культури. На сьогоднішній день дослідникам не вдалося знайти жодного поховання, яке б однозначно датувалося часами існування цих стародавніх міст. Йоганнес Мюллер зазначає, що індивідуальні поховання часто є способом демонстрації соціальної структури суспільства, і їхня відсутність у трипільських поселеннях є показовою. Втім, він не виключає існування культу мертвих, навіть за відсутності археологічно зафіксованих могил.
Однак, археологи мають у своєму розпорядженні численні фрагменти артефактів. Кукутень-Трипільська культура залишила після себе тисячі керамічних виробів та інших подібних знахідок, які дають певне уявлення про їхнє повсякденне життя, побут та мистецтво.
Наразі Йоганнес Мюллер та його колеги планують продовжити розкопки та дослідження, щоб пролити світло на найбільш загадкові аспекти культури Кукутень-Трипілля, включаючи їхні поховальні ритуали, соціальну організацію, вплив на навколишнє середовище та причини їхнього раптового зникнення, про яке майже нічого не відомо. Регіна Уль, наукова співробітниця Німецького археологічного інституту, підкреслює важливість продовження досліджень, зазначаючи, що багато таємниць ще чекають на своє розкриття як щодо самих мегапоселень, які можуть виявитися найдавнішими містами світу, так і щодо цивілізації, яка їх створила.
Раніше вчені з’ясували, скільки днів людина може прожити без їжі.