Міжнародна група вчених зробила сенсаційне відкриття, виявивши під льодами Антарктиди сліди давньої річкової системи епохи еоцену, яка процвітала близько 40 мільйонів років тому. Це дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, проливає світло на кліматичну історію континенту та його минуле біорізноманіття.
Свідчення з глибин льодовикового покриву
Дослідники проаналізували керни, видобуті з шельфу моря Амундсена у Західній Антарктиді. Вони виявили два шари відкладень, що належать до різних геологічних епох.
Крейдяний період: тропічний ліс в Антарктиді
Найдавніший шар, віком близько 85 мільйонів років, містить сліди скам’янілостей, спор та пилку, характерних для помірного тропічного лісу. Це свідчить про те, що в крейдяному періоді Антарктида була покрита густою рослинністю та мала набагато тепліший клімат, ніж сьогодні.
Еоцен: річкова система довжиною понад 1500 кілометрів
Верхній шар, віком від 34 до 44 мільйонів років, складається переважно з піску та містить сліди прибережно-устяних боліт, з’єднаних річками та струмками. Вчені припускають, що це була величезна річкова система, що простягалася на понад 1500 кілометрів через весь континент.
Значення відкриття
Це відкриття має величезне значення для розуміння історії Антарктиди та її ролі у глобальній кліматичній системі. Воно свідчить про те, що континент колись був зовсім іншим місцем, з теплою та вологою погодою, густою рослинністю та різноманітним тваринним світом.
Дослідження давньої річкової системи Антарктиди відкриває нові горизонти у вивченні історії нашої планети та її кліматичних змін. Воно нагадує нам про те, що навіть найхолодніші та найсуворіші куточки Землі колись були зовсім іншими та можуть знову змінитися під впливом глобального потепління.