У глибинах Атлантичного океану морські археологи зробили надзвичайно захопливе відкриття, яке розпочалося зі знахідки, що образно назвали “дорогою з жовтої цегли”. Ці несподівано знайдені на морському дні жовті цеглини стали ключем, який привів дослідників до виявлення залишків двох данських невільницьких кораблів, які вважалися втраченими понад три століття, пише T4.
Згідно з збереженими історичними записами, ці кораблі, що носили назви Fridericus Quartus та Christianus Quintus, зазнали катастрофи біля узбережжя Центральної Америки у 1710 році. Доля їх була різною: “Фрідерік Кварт” був спалений, а у “Крістіануса Квінта” перерізався якірний канат, після чого його розбило об берег. Але протягом трьох століть точне місцезнаходження залишків цих кораблів залишалося невідомим.
У Коста-Ріці, біля узбережжя Національного парку Кахуїта, місцеві жителі здавна знали про два затонулі кораблі, але за відсутності точної інформації вважали їх залишками піратських суден. Ситуація змінилася у 2015 році, коли група американських морських археологів, досліджуючи одне з цих затонулих суден, виявила на ньому жовту цеглу. Ця знахідка викликала нові запитання щодо реальної історії та походження корабельних аварій. Щоб розкрити цю таємницю, у 2023 році дослідники з Національного музею Данії та Музею кораблів вікінгів провели масштабні підводні розкопки на місці аварії. Під час експедиції вони зібрали важливі артефакти: взяли зразки деревини з одного з уламків, підняли знайдену цеглу та витягли кілька глиняних трубок.
Аналіз зібраних об’єктів, результати якого команда опублікувала нещодавно, виявився більш ніж переконливим і дозволив встановити істину про походження затонулих суден. Як заявив співдослідник Девід Грегорі з Національного музею Данії, “Аналізи дуже переконливі, і в нас більше немає жодних сумнівів, що це затонулі останки двох данських невільницьких кораблів”. Виявилося, що знайдена цегла була данського виробництва – за вимірами вона ідеально відповідала так званій “фленсбурзькій жовтій” цеглі, яка широко використовувалася в Данії та її колоніях протягом XVIII століття. Аналіз глини, з якої виготовлена цегла, підтвердив її данське походження, вказавши на райони поблизу Фленсбурзького фіорду, де в ту епоху існувало велике цегляне виробництво.
Крім цегли, дослідження деревини також надало вагомі докази. Датування за річними кільцями показало, що дубова деревина, з якої був побудований один із кораблів, походить з дерева, що росло у західній частині Балтійського моря і було зрубане десь між 1690 та 1695 роками. Це ідеально узгоджується з часом будівництва кораблів, що затонули у 1710 році. Важливо також, що деревина виявилася обвугленою та вкритою кіптявою, що повністю підтверджує історичні повідомлення про те, що один із кораблів (“Фрідерік Кварт”) був підпалений під час катастрофи. Додатковим підтвердженням данського походження кораблів стали знайдені глиняні трубки, які виявилися виготовленими в Нідерландах, але в той час такі трубки були дуже поширеними на борту данських суден. Розмір, форма та візерунки цих трубок вказують на те, що вони були виготовлені безпосередньо перед аварією кораблів у 1710 році, що також ідеально вписується в загальну картину.
Девід Грегорі очолював це дослідження разом із морським археологом Андреасом Каллмейєром Блохом, який роками працював над встановленням походження корабельних аварій біля Коста-Ріки і, за його словами Daily Mail, був “майже готовий здатися”. Блох описав ці розкопки як “найбожевільніші”, в яких він брав участь, не тільки через їхнє значення для місцевого населення (розвіяно міф про піратів), але й тому, що це одна з найдраматичніших корабельних аварій в історії Данії, і тепер її місцезнаходження точно встановлено. “Це дає два елементи, яких бракувало в історії Данії”, – зазначив він.
Важливо пам’ятати, що Данія активно брала участь у трансатлантичній работоргівлі, заборонивши її лише у 1792 році, а повністю скасувавши рабство лише у 1847 році. Це дослідження було здійснено в рамках діяльності нового дослідницького центру музею “Ньорд”, який планує проводити розкопки інших данських корабельних аварій по всьому світу. Таким чином, знахідка “дороги з жовтої цегли” на дні океану привела до виявлення не золотих скарбів, а значно ціннішого історичного “скарбу” – підтвердження місцезнаходження та деталей однієї з найдраматичніших подій в історії Данії, пов’язаної з епохою работоргівлі.
Раніше ми повідомляли, що на відомій картині Рафаеля виявили “зайве” обличчя.
