Після трьох спроб марсохід NASA Curiosity досяг хребта Гедіз-Велліс, зафіксувавши його у вигляді панорамної мозаїки на 360 градусів. До цього роверу заважали гострі скелі та надто круті схили. Після одного з найскладніших сходжень, з якими коли-небудь зіштовхувалася місія, «К’юріосіті» прибув в місце, де зміг вивчити хребет за допомогою двометрової роботизованої руки.
Ровер провів на хребті 11 днів, фотографуючи та вивчаючи склад темних порід, які явно виникли в іншому регіоні. Особливість хребта Гедіз-Веліс у тому, що його допомогли сформувати селеві потоки.
Прибуття марсохода до хребта також дозволило вченим уперше побачити поблизу розмиті рештки геологічного об’єкта — алювіальне віяло. У цьому місці уламки, що стікають схилом, поширюються в характерній формі віяла. Віяла селевих потоків поширені як на Марсі, так і на Землі, але вчені досі досліджують, як вони формуються.
Підйом на хребет ознаменувався новими викликами та складнощами, з якими ровер успішно впорався. Це досягнення є ще одним прикладом технологічної та інженерної майстерності, які втілені у місії марсоходу Curiosity, кажуть співробітники місії.
Автори та права: НАСА/Лабораторія реактивного руху-Калтех/ЄКА/Університет Арізони/JHUAPL/MSSS/Науковий центр астрогеології Геологічної служби США
Curiosity здійснив свою першу посадку на поверхню Червоної планети 6 серпня 2012 року і з того часу активно досліджує своє довкілля. За ці 11 років марсохід зібрав величезну кількість даних про склад грунту, клімат та геологію Марса, допомагаючи вченим розширити наше розуміння про планету.
