Велика піраміда Гізи, монументальна гробниця фараона Хуфу, вже давно стала символом стабільності та вічності, чий вік офіційна наука визначає приблизно у 4500 років. Ця споруда, зведена близько 2600 року до нашої ери, є настільки давньою, що навіть легендарна Клеопатра жила ближче до сьогодення, ніж до моменту завершення будівництва піраміди. Проте, як з’ясувалося, для декого ця давнина недостатньо переконлива. Нове суперечливе дослідження італійського інженера Альберто Доніні з Болонського університету сколихнуло світ альтернативної історії, пропонуючи гіпотезу, що піраміда може бути на 10 000 років старшою, ніж прийнято вважати, сягаючи корінням у часи, коли, за офіційною версією, розвинених цивілізацій ще не існувало, пише T4.
В основі роботи Доніні лежить аналіз ерозії зовнішніх блоків піраміди. Як відомо, сучасний ступінчастий вигляд пам’ятника є результатом багатовікового «роздягання»: колись піраміда була вкрита гладким вапняковим облицюванням, яке з часом розібрали для будівництва Каїра. Деякі з цих захисних каменів збереглися лише біля основи, сховані під піском. Інженер порівняв ступінь вивітрювання цих захищених блоків із тими, що століттями перебували під відкритим небом, намагаючись вирахувати час, необхідний для такого рівня руйнування. Використовуючи статистичну модель, він дійшов приголомшливого висновку: існує майже 70-відсоткова ймовірність того, що піраміду збудували між 9000 та 37 000 роками до нашої ери, із середнім значенням близько 23 000 року до н. е.
Згідно з цією теорією, фараон Хуфу не був будівельником піраміди, а лише реставратором, який привласнив собі спадщину набагато давнішої, невідомої цивілізації. Однак, попри сенсаційність заяви, наукова спільнота закликає до критичного сприйняття цих даних. По-перше, робота Доніні не пройшла рецензування (peer-review) — обов’язкову процедуру перевірки незалежними експертами. По-друге, його метод базується на припущенні, що швидкість ерозії була постійною протягом тисячоліть. Це суттєве спрощення ігнорує той факт, що клімат Єгипту кардинально змінювався — від вологих періодів до посушливих, а самі камені часто були сховані під шарами піску, що захищало їх від вітру. Крім того, масовий туризм останніх століть значно прискорив руйнування поверхонь, спотворюючи дані для розрахунків.
Традиційна єгиптологія спирається на комплексні та перехресні методи датування, які вважаються значно надійнішими за аналіз ерозії. Археолог Марк Ленер пояснює, що піраміди вписуються в чітку хронологію розвитку єгипетської архітектури та матеріальної культури. Кераміка, знайдена в Гізі, ідентична тій, що використовувалася за часів Четвертої династії. Більше того, радіовуглецевий аналіз органічних матеріалів — насіння, деревини, залишків рослин, знайдених у розчині між блоками, — неодноразово підтверджував офіційну дату будівництва. Ці методи дають узгоджені результати, прив’язуючи піраміду саме до епохи фараона Хуфу. Тож, доки гіпотеза про “наддавню” цивілізацію не отримає більш вагомих доказів, ніж суперечливі розрахунки вивітрювання, Велика піраміда залишається шедевром Стародавнього царства, а не спадщиною атлантів чи прибульців.
Читайте також: Аналіз ДНК фараона Тутанхамона розкрив тисячолітню таємницю його батьків
Підписуйся на наш Telegram-канал