Нещодавній аукціон у Нью-Йорку знову підтвердив неперевершену цінність діамантів: рожевий камінь вагою 10,38 карата, відомий як “Рожевий Марії-Терези” та, як вважається, колись належав останній королеві Франції Марії-Антуанетті, був проданий за рекордні 14 мільйонів доларів США, що приблизно втричі перевищило заявлену ціну. Цей платиновий перстень, що важить 15,5 грама, є унікальним не лише через своє історичне походження, а й завдяки рідкісному рожевому відтінку, пише T4.
Рожеві діаманти надзвичайно рідкісні, і їхнє походження досі залишається предметом інтенсивних наукових досліджень. Зазвичай алмази формуються глибоко в мантії Землі, на глибині 150-200 кілометрів, під впливом екстремального тепла та тиску. Більшість природних алмазів складаються майже виключно з атомів вуглецю, розташованих у щільній кубічній структурі. Кольорові діаманти є геологічними аномаліями, і їхній відтінок зазвичай пояснюється домішками в кристалічній решітці (наприклад, азот для жовтих, бор для синіх).
Проте, рожеві діаманти є винятком. Вчені вважають, що їхній колір виникає через спотворення атомної решітки алмаза. Інтенсивний тиск глибоко під землею створює так звані сили зсуву, які скручують і стискають атомні шари. Ця “пластична деформація” змінює те, як камінь відбиває світло, зменшуючи зелене світло у видимому спектрі, що призводить до рожевого забарвлення, яке ми бачимо. Як зазначає The Conversation, лише незначна частка алмазів формується за таких екстремальних і точних умов, що робить рожеві діаманти найрідкіснішими серед усіх кольорових, за винятком червоних, які утворюються за ще інтенсивнішого варіанту того ж процесу.
Протягом десятиліть основним світовим джерелом рожевих (і червоних) алмазів була шахта Аргайл у Західній Австралії, яка виробляла понад 90% світових запасів. Унікальність цієї шахти полягала в її розташуванні поблизу лампроїтової вулканічної трубки, яка, на відміну від кімберлітових трубок, характерних для більшості алмазних родовищ, утворилася під екстремальним тиском і температурою в регіоні, що зазнав інтенсивної тектонічної активності понад 1,6 мільярда років тому. Вважається, що саме ці умови спричинили дефекти кристалічної решітки, які відповідають за рожевий та червоний кольори. Навіть у Аргайлі менше 0,1% видобутих алмазів були рожевими. У 2020 році шахта закрилася через вичерпання запасів, що зробило рожеві алмази ще більш дефіцитними та цінними. Інші джерела, такі як Бразилія, Індія, Росія та Південна Африка, дають значно менші обсяги.
Надзвичайна рідкість високоякісних рожевих діамантів робить їх надзвичайно привабливими для колекціонерів та інвесторів. “Рожевий Марії-Терези” виявився рожево-фіолетовим, причому фіолетовий відтінок був викликаний поглинанням водню атомною структурою під час формування, що додало йому ще більшої рідкості.
Сучасні методи, такі як інфрачервона спектроскопія та рентгенівська дифракція високої роздільної здатності, дозволяють вченим досліджувати структурні зміни, що викликають рожеве та червоне забарвлення. Проте багато питань залишаються без відповіді, і вивчення рожевих діамантів є активною галуззю фізики мінералів. Дослідники також працюють над створенням рожевих діамантів у лабораторії, відтворюючи природні процеси в контрольованих умовах. Ці вирощені в лабораторії діаманти виглядають майже ідентично природним, але їх можна відрізнити за допомогою оптичних методів, таких як інфрачервоне поглинання або наявність специфічних піків у спектрі видимого світла, що вказують на домішки.
Незважаючи на роки вдосконалення, механічні спотворення, що надають рожевим діамантам їхній унікальний колір, досі не можуть бути точно відтворені в лабораторних умовах. Вчені ще не повністю розуміють усі атомні процеси, що забезпечують їхнє стійке забарвлення. Це стосується й інших синтетичних діамантів, хоча технології їх виявлення постійно вдосконалюються. Отже, рожеві (і червоні) діаманти залишаються одними з найвизначніших і найцінніших дорогоцінних каменів у світі, і очікується, що вони й надалі будуть продаватися за захмарні суми.
Раніше ми показали унікальний камінь, який видобувають в Україні.
