Останні наукові вивчення, проведені з використанням степових гризунів, показали, що дофамін – нейротрансмітер, який відповідає за відчуття задоволення, відіграє формуванні та підтримці почуття любові.
Дослідники виявили, що рівень дофаміну в мозку підвищується, коли ми тужимо за коханими, але цей ефект слабшає після припинення стосунків. Результати досліджень були опубліковані у журналі Current Biology і фокусуються на степових гризунах, які належать до невеликої кількості тварин, здатних формувати моногамні пари.
Головний дослідник проєкту, асоційований професор відділення поведінкової нейронауки Каліфорнійського університету в Боулдері, Зої Дональдсон, заявляє, що це дослідження допомагає краще зрозуміти, як працює людський мозок у взаємодії та розриві близьких стосунків.
Завдяки передовим технологіям у сфері нейровізуалізації, науковці відстежували рівень дофаміну в головному мозку степових гризунів у реальному часі. Експеримент включав ситуації, де гризуни долали перешкоди, щоб побачити свого партнера, і результати були досить вражаючі.
Енн Пірс, головний автор дослідження, говорить, що кожен раз, коли гризун наближався до свого партнера, відповідно реагуючи на зустріч, рівень дофаміну в їхньому мозку був схожий на «світлове шоу». Цей “світловий індикатор” рівня дофаміну інтенсивно світився у моменти близькості та взаємодії.
Дослідження також включали моменти, коли гризунів розділяли на кілька тижнів. Після повторної зустрічі рівень дофаміну був нижчий, що свідчить про зміни в «хімічному відображенні» бажань у мозку.
Дональдсон наголошує, що ці відкриття можуть бути важливими для розуміння міжособистісних стосунків людини. Не дивлячись на потребу в подальших дослідженнях, вона сподівається, що їх робота допоможе розробити нові методи лікування для людей, які зазнають психічних порушень, пов’язаних з соціальними аспектами життя.
Варто відзначити, що висновки, отримані на прикладі степових гризунів, потребують додаткового вивчення для визначення їх застосування у випадку людей.
