Десятки прихованих мумій, які відкриваються в різних місцях Кабаянського гірського району на Філіппінах, зберігаються в первозданному стані протягом століть. Відомі як мекінг, ці добре збережені залишки належать до предків корінних ібалої, а зараз їх збереження під загрозою через екологічні зміни.
Термін “вогняна мумія” походить від унікального методу консервації тіл, хоча точні деталі процесу зараз майже невідомі. Вважається, що мекінг піддавали димленню на тривалий час, що і забезпечило їх надзвичайний стан збереження.
Ці мумії були розміщені у печерах на високих вершинах Бенге. На висоті понад 3000 метрів холодний клімат допомагав їх збереженню, але зміни клімату та людське втручання зараз ставлять їх під загрозу.
Для захисту мекінг дослідники з Університету Мельбурна встановили монітори у деяких печерах. Ці прилади дозволяють вченим відстежувати вологість та температуру, щоб розробити стратегії захисту мумій.
Дослідження історії цих мумій ускладнене, оскільки деталі муміфікації передавались усно і багато інформації втрачено. Невідомо точну кількість мумій або місця їх печер. Згідно з легендами, першою вогняною мумією став правитель-напівбог 12 століття Апу Анно.
Тіло Апу Анно було викрадено у 1918 році, показано на карнавалі в Манілі, а потім опинилося в антикварному магазині, перш ніж бути повернутим в 1999 році. Зараз його тіло пошкоджене грибковими спорами і зберігається у недоступній печері.
Радіовуглецеве дослідження інших вогняних мумій виявило, що деякі з них мають вік від 150 до 200 років, що свідчить про практику муміфікації до 19 століття.
Сам процес муміфікації включав очищення тіл солоною водою і висушування димом з трав. Точні інгредієнти невідомі, але деякі рослини, як-от Embelia philippinensis мають антимікробні властивості. Оброблені тіла розміщували на вершині гір, щоб ті були ближче до богів.
Вчені повідомляють, що збереження цих мумій має велике значення для культури ібалої, оскільки їх втрата може мати катастрофічні наслідки для сучасних та майбутніх поколінь.
