Глибоко під поверхнею Нової Англії, в регіоні, що довгий час вважався геологічно спокійним, вчені виявили гігантський згусток розпеченої породи завширшки майже 400 кілометрів. Ця таємнича формація, названа Північно-Аппалачською аномалією (NAA), повільно, але невпинно дрейфує на південь, прямуючи просто в бік Нью-Йорка. Відкриття, зроблене міжнародною командою дослідників, змушує переглянути усталені уявлення про тектонічну стабільність східного узбережжя США, пише T4.
Аномалія була виявлена за допомогою сейсмічної томографії — методу, що діє подібно до медичного КТ-сканування, але для всієї планети. Аналізуючи швидкість сейсмічних хвиль від землетрусів, вчені помітили зону на глибині близько 200 кілометрів, де хвилі значно сповільнювалися. Це є вірною ознакою наявності гарячої та менш щільної породи. Найбільш дивовижним є її розташування: на відміну від типових гарячих точок, пов’язаних з вулканами або межами тектонічних плит, ця аномалія ховається під стародавніми горами Аппалачі, в самому серці стабільної континентальної плити.
Це відкриття, опубліковане в престижному журналі Geology, фактично спростовує ідею, що східна частина США є геологічно “мертвою”. “Цей тепловий підйом довгий час був загадковою особливістю геології Північної Америки, — зазначив провідний автор дослідження, професор Том Гернон. — Він лежить під частиною континенту, яка була тектонічно спокійною протягом 180 мільйонів років”. Знахідка свідчить про те, що глибоко під землею досі тривають процеси, запущені мільйони років тому, і континент залишається “живим” зсередини.
Дослідники дійшли висновку, що аномалія є частиною повільної “мантійної хвилі” — грандіозної ланцюгової реакції, що була запущена понад 90 мільйонів років тому під час розколу Північної Америки та Європи. Цей тектонічний розрив спричинив так звану нестійкість Релея-Тейлора, через яку щільніші та холодніші частини мантії почали опускатися вниз, наче “краплі” густого сиропу. Цей рух вниз, у свою чергу, виштовхував нагору легшу та гарячішу породу, що й утворило цей масивний згусток. За словами Гернона, це не буквальна хвиля, а радше поступовий потік та деформація мантійної речовини, що поширюється хвилеподібно.
Північно-Аппалачська аномалія не єдина у своєму роді. Далі на південь, під штатами Пенсильванія та Вірджинія, існує її старша “сестра” — Центрально-Аппалачська аномалія, яка, ймовірно, є попередньою “краплею” з тієї ж самої ланцюгової реакції. Це схоже на повільну підземну конвеєрну стрічку, яка протягом мільйонів років просувається вглиб континенту, можливо, відіграючи певну роль у формуванні гір Аппалачі. Цікаво, що наявність такої гарячої та більш “м’якої” мантії може поглинати тектонічну напругу, що, можливо, є однією з причин, чому на північному сході США трапляється відносно мало землетрусів.
За розрахунками вчених, аномалія рухається зі швидкістю близько 19 кілометрів за мільйон років, тож мешканцям Нью-Йорка хвилюватися не варто — під їхнім містом вона опиниться приблизно через 15 мільйонів років. Це відкриття є яскравим нагадуванням, що навіть найстабільніші ландшафти нашої планети перебувають у стані постійних, хоч і непомітних для людського ока, змін, керованих давніми процесами в її розпечених надрах.
Читайте також про переломний момент, коли старіння тіла прискорюється.
Підписуйся на наш Telegram-канал