Глобальне потепління, спричинене діяльністю людини, вже сьогодні змушує нас замислюватися про майбутнє нашої планети, але новітнє дослідження, проведене вченими NASA у співпраці з японськими колегами з Університету Тохо, сягає значно далі в часі, окреслюючи віддалений, але неминучий кінець усього живого на Землі. Використовуючи потужність суперкомп’ютерів для моделювання еволюції придатності нашої планети для життя, науковці дійшли висновку, що Сонце, джерело всього життя, стане й головною причиною його зникнення, пише T4.
Згідно з їхніми розрахунками, протягом наступного мільярда років сонячне випромінювання невпинно зростатиме, поступово нагріваючи Землю до критичної межі. Дослідження прогнозує, що приблизно в 1 000 002 021 році умови на поверхні стануть настільки екстремальними, що жодна, навіть найстійкіша форма життя, не зможе вижити. Проте, занепад розпочнеться значно раніше. Зі збільшенням сонячної температури атмосфера Землі зазнає кардинальних змін: рівень кисню почне стрімко падати, температура зростатиме в геометричній прогресії, а якість повітря незворотно погіршиться. Ці зміни, змодельовані з високою точністю на основі кліматичних даних та сонячної радіації, вказують на те, що кінець життя на Землі буде не раптовим катаклізмом, а повільним і невблаганним згасанням.
Перші ознаки цієї майбутньої трансформації вже можна спостерігати сьогодні. Сонячна активність зростає, про що свідчать посилення сонячних бур та викидів корональної маси, включаючи найпотужнішу бурю за останні два десятиліття. Ці явища впливають на магнітне поле Землі та призводять до зменшення вмісту кисню в атмосфері, даючи вченим своєрідне попередження про довгострокові наслідки, які детально відображені в їхніх моделях.

Водночас, антропогенна зміна клімату лише посилює планетарний стрес. Підвищення глобальної температури та танення полярних льодів відбуваються значно швидше, ніж передбачалося раніше, що може призвести до критичного погіршення екологічних умов задовго до визначеного мільярда років.
Незважаючи на такий віддалений термін, дослідники наголошують на необхідності вже сьогодні замислюватися про майбутню адаптацію. Деякі вчені пропонують розробку технологічних рішень, таких як замкнуті системи життєзабезпечення та штучні середовища існування, щоб якомога довше підтримувати придатні для життя умови. Інші ж спрямовують свій погляд за межі нашої планети, розглядаючи довгострокову колонізацію космосу, включаючи амбітні місії на Марс, як потенційну стратегію збереження людства, коли Земля стане непридатною для життя. Результати цього масштабного дослідження, хоч і спонукають до роздумів про неминучий кінець, водночас підкреслюють важливість вже сьогоднішніх дій для пом’якшення антропогенного впливу та пошуку шляхів забезпечення майбутнього, навіть якщо воно колись вийде за межі нашої рідної планети.
Раніше вчені виявили 165-мільйонного паразита, який “тероризував” динозаврів.