Сенсаційні розкриття із стародавнього тексту, відомого як Книга Ювілеїв, кидають виклик усталеним уявленням про біблійну історію Всесвітнього потопу. Цей текст, що датується понад 2100 років тому, але нещодавно знову опинився в центрі уваги, пропонує деталізовану, місцями шокуючу версію подій, які призвели до знищення людства, пише T4.
Знайдена в печерах Кумрана, неподалік Мертвого моря, Книга Ювілеїв, хоч і перегукується з біблійними книгами Буття та Вихід, значно відрізняється від них за своїм змістом. Головна відмінність полягає у поясненні причини потопу: якщо Біблія звинувачує гріховність людства, то Ювілеї називають винуватцями “Сторожів” – занепалих ангелів, що згрішили, зійшовши на землю та вступивши в шлюб із людськими жінками.
Ці ангели, за версією Ювілеїв, породили расу велетнів, котрі поширювали насилля, розпусту та канібалізм. Земля була отруєна їхніми гріхами, і Бог, сповнений гніву, вирішив знищити все живе, окрім праведного Ноя та його родини.
Як повідомляє Dayli Mail, книга Ювілеїв детально описує процес створення Ноєвого ковчега, а також розкриває надприродні деталі потопу. Наприклад, в ній говориться про сім небесних воріт, які відкрилися, викликавши повінь, та про те, як води піднялися на “15 ліктів” над найвищими горами. Після потопу, велетні не були знищені повністю: вони перетворилися на “нечистих демонів”, що почали спокушати нащадків Ноя.
Читайте також: Не таке вже й диво: вчені з’ясували, як Мойсею вдалося розділити Червоне море
Варто відзначити, що Книга Ювілеїв, як і інші апокрифічні тексти, не була включена до канонічної Біблії. Це рішення, ймовірно, було обумовлене її надприродним змістом, а також тим, що вона стверджує, ніби була написана ангелами під диктовку Бога Мойсею на горі Синай.
Окрім історії про потоп, Книга Ювілеїв містить й інші унікальні деталі, такі як опис створення Єви на восьмий день творіння. Вона також розповідає про роль диявола, котрому було дозволено спокушати людство, і про ув’язнення 90% злих духів.
Цікаво, що археологічні знахідки, такі як амулет із зображенням царя Соломона, що перемагає диявола, підтверджують віру стародавніх людей в історії, описані в апокрифічних текстах. Це свідчить про те, що, незалежно від їхнього канонічного статусу, ці тексти мають важливе значення для розуміння релігійних вірувань та міфології минулих епох.
Зокрема, Соломон, син царя Давида, став центральною фігурою у розділі, написаному між 1 та 5 століттями нашої ери, але не включеному до канонічної Біблії через акцент на магії та демонології, подібно до Книги Ювілеїв.
“Заповіт Соломона” розповідає про те, як архангел Михаїл наділив Соломона магічним перснем, що дозволяв викликати, допитувати та керувати демонами. Проте, у 2024 році археологи зробили сенсаційну знахідку: бронзовий кулон віком 1600 років із зображенням Соломона, який перемагає диявола, з давньогрецьким написом “Наш Господь переміг диявола”.
Команда з університету Карабюк у Туреччині виявила цей артефакт у стародавньому місті Адріанополіс. На звороті амулета були зображені імена чотирьох святих ангелів: Азраїла, Гавриїла, Михаїла та Ізрафіла, що підтверджує віру в те, що амулет використовувався як символ захисту.
Хоча про Соломона згадується в трьох книгах Біблії, де він описується як мудрий і багатий цар, “Заповіт Соломона” розкриває інший бік його життя, де він боровся з демонами. Знахідка амулета свідчить про те, що стародавні люди вірили в правдивість цих оповідей, що не увійшли до канонічного тексту Біблії.
Раніше ми повідомляли, що вчені виявили місцезнаходження знаменитого Ноєвого ковчега.
Підписуйся на наш Telegram-канал