Можливість глобального ядерного конфлікту — це сценарій, про який страшно думати, але наука вимагає прагматичного підходу до найгірших загроз. Дослідники з усього світу ретельно моделюють наслідки такого катастрофічного розвитку подій, щоб зрозуміти, чи існують на нашій планеті безпечні гавані. Головною проблемою після ймовірного обміну ядерними ударами стане не стільки сама радіація, скільки так звана «ядерна зима» — різке падіння температури та критичне зменшення сонячного світла через колосальний викид сажі в атмосферу. Масштабне дослідження, опубліковане у впливовому міжнародному науковому журналі Risk Analysis, визначило конкретні країни, жителі яких мають найвищі шанси вижити та згодом відновити людську цивілізацію, пише T4.
Критерії порятунку та головні лідери
Фундаментальним критерієм для вчених стала здатність держав підтримувати власне масове виробництво їжі навіть у найсуворіших кліматичних умовах. Згідно з математичними розрахунками та кліматичним моделюванням експертів, абсолютно найкращі шанси на виживання мають Австралія та Нова Зеландія.
Ці країни географічно максимально віддалені від імовірних епіцентрів конфлікту, які, за прогнозами, зосередяться у Північній півкулі. Крім того, вони володіють величезними площами сільськогосподарських угідь та потужною стабільною інфраструктурою. Це дозволить їм зберегти достатні обсяги виробництва харчів, щоб прогодувати своє населення, попри глобальне падіння температури та критичну нестачу сонячного проміння.
Енергетичний щит Північної Атлантики
Ще однією безпечною зоною дослідники визнали Ісландію. Ця острівна держава не лише знаходиться на значній відстані від великих геополітичних мішеней, але й має унікальну енергетичну та інфраструктурну систему. Завдяки масштабному використанню відновлюваних геотермальних джерел, Ісландія здатна безперебійно забезпечити себе теплом та електроенергією абсолютно незалежно від світових криз і глобального постачання викопного палива. Така безпрецедентна енергетична автономність робить її неймовірно стійкою до зовнішніх потрясінь, дозволяючи підтримувати базові умови для життя навіть під час тривалої і суворої ядерної зими.
Тропічний буфер в Океанії
Несподівано високі шанси на порятунок також продемонстрували Соломонові Острови та Вануату. Ці невеликі тихоокеанські держави практично не мають жодного стратегічного чи військового значення для ворогуючих наддержав, тому прямі ядерні удари чи бомбардування їм точно не загрожують. Їхній стабільний тропічний клімат слугуватиме потужним природним буфером проти різкого похолодання. Традиційні методи ведення сільського господарства та океанського рибальства, які не залежать від складних технологічних ланцюжків постачання, дозволять місцевим спільнотам успішно прогодувати себе в умовах тотальної ізоляції.
«Навіть за найгіршого сценарію катастрофічного зменшення сонячного освітлення на планеті, деякі острівні держави зможуть виробляти достатньо їжі для підтримки свого населення. Однак технологічний крах, руйнування промисловості та повна втрата глобальної торгівлі стануть для них безпрецедентним випробуванням на витривалість», — підкреслюють автори дослідження Метт Бойд та Нік Вілсон у своїй публікації.
Науковці наголошують, що хоча ці п’ять куточків планети і здатні перенести безпосередні наслідки Третьої світової війни, існування там буде вкрай складним та відрізаним від звичних благ сучасної глобалізованої цивілізації. Подібні наукові моделювання створюються зовсім не для того, щоб стимулювати панічну міграцію, а щоб мовою сухих цифр та фактів вкотре нагадати людству про незворотні та жахливі наслідки використання ядерного арсеналу.
Раніше ми повідомляли, що штучний інтелект отримав доступ до ядерної зброї. Група науковців вирішила надати штучному інтелекту доступ до ядерної зброї, щоб побачити, що станеться.
