На території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника вчені спостерігали найчисленніше за весь час досліджень стадо благородних оленів — 23 особини. Така кількість є рекордною для цього регіону, що свідчить про стабілізацію та позитивні зміни в екосистемі зони відчуження, пише T4.
Облік копитних здійснювався за допомогою кількох методів. Один із них — непрямий, за слідами життєдіяльності. Зокрема, аналізувалися екскременти, які олені залишають до 20 разів на добу. Це дозволяє точно визначити не тільки кількість тварин, а й маршрути їхнього пересування. Також активно використовувалися візуальні спостереження: зазвичай тварин помічають із транспортного засобу. Побачивши машину, олені зупиняються, пильно вдивляються, а потім зникають у заростях. У деяких випадках науковцям доводиться маскуватися в природному середовищі, щоб не порушити поведінку тварин.
Спостереження показали не лише зростання популяції оленів, а й загальну динаміку зміни пасовищ. Збільшення навантаження на них зменшує запаси сухої трав’яної маси, що, в свою чергу, позитивно впливає на біорізноманіття та знижує ймовірність виникнення масштабних пожеж. Надлишок сухої рослинності, як правило, формується переважно з непривабливих для копитних видів, таких як осока чи куничник, тому активне випасання позитивно впливає на екосистему в цілому.
Дорослі благородні олені можуть досягати до 1,2 метра у висоту. Їхнє забарвлення змінюється залежно від сезону, а самці мають характерні розгалужені роги. Хоча за міжнародною класифікацією цей вид не викликає занепокоєння, близько двадцяти його підвидів перебувають під загрозою зникнення через втрату природного середовища та полювання.
Цікаво, що на тлі зростання чисельності оленів та коней Пржевальського, у заповіднику фіксують скорочення популяції лося європейського. Ймовірно, це пов’язано з обмеженням сезонної міграції через кордон з Білоруссю.
Фахівці заповідника зазначають, що результати весняного обліку демонструють позитивну екологічну тенденцію: тварини активно заселяють територію, розширюють свої ареали, а пасовища використовуються ефективніше. Чорнобильський заповідник, який колись асоціювався виключно з техногенною катастрофою, поступово перетворюється на унікальний осередок дикої природи з високим рівнем саморегуляції.
