На території Мексики знайши вражаюче добре збережені скам’янілості вимерлої гігантської акули, які можуть пролити світло на загадки цих давніх морських мешканців, включаючи їхній зовнішній вигляд, поведінку та місце у філогенетичному дереві акул.
Ptychodus — це рід вимерлих акул з періоду крейди (приблизно 105–75 мільйонів років тому), що містить щонайменше 16 видів з максимальною довжиною тіла до 10 метрів. Ці акули зустрічались по всьому світу, за винятком Антарктиди.
Хоча вперше відомі з 1729 року, скам’янілості Ptychodus були рідкістю, особливо ті, що містять деталі черепа та інші скелетні структури. Однак нещодавнє відкриття в Мексиці включає добре збережені зразки з ранньої пізньої крейди, що дає нову важливу інформацію про цих таємничих морських істот.
Зазначено, що нові повні скелети дозволяють детальніше зрозуміти анатомію, харчові звички та екологічну нішу Ptychodus. Зокрема, вважається, що цей рід був найбільшим дурофагом (акулами, що харчуються твердою здобиччю) і міг сягати довжини до 9,7 метрів з відповідною довжиною щелеп у 1,9 метра.
Автор зображення: Vullo та ін., Proceedings B, 2024
Дослідження також зазначає, що Ptychodus, на відміну від раніше припущень, могли бути швидкими хижаками з класу скумбрових акул, які володіли спеціалізованою харчовою нішею. Ці великі акули, ймовірно, полювали на об’єкти з твердим панциром, такі як амоніти та морські черепахи, що відрізняє їх від інших відомих викопних і сучасних акул.
Автор зображення: Фредерік Спіндлер
Це відкриття має значення для розуміння історичних змін у морських екосистемах та може пояснити, чому Ptychodus зник з морського ландшафту в кампанському періоді, ймовірно, через конкуренцію з іншими хижаками, такими як мозазаври.
Раніше ми повідомляли, що бактерії на МКС мутували в щось, чого раніше не бачили на Землі.
Підписуйся на наш Telegram-канал