Уявити тварину, яка здатна ховатися від людського ока протягом шести тисячоліть, досить складно, проте саме це вдалося двом унікальним видам сумчастих. Карликовий довгопалий опосум (Dactylonax kambuayai) та кільцехвостий планер (Tous ayamaruensis) настільки майстерно уникали виявлення, що сучасна наука зарахувала їх до списку безнадійно вимерлих істот. Донедавна ці види були відомі палеонтологам виключно за викопними зразками періоду плейстоцену та раннього голоцену, проте нещодавня експедиція у віддалені тропічні ліси півострова Фогелькоп на острові Нова Гвінея довела, що вони живі та здорові, пише T4.
Унікальна анатомія та геологічна загадка
Обидва знову відкриті види вражають своїми еволюційними адаптаціями. Карликовий опосум Dactylonax kambuayai, що має характерну смугу вздовж спини, вирізняється надзвичайно довгим четвертим пальцем. Цей палець, який вдвічі довший за решту, слугує тварині спеціалізованим інструментом для вилучення личинок комах із деревини. Зі свого боку, кільцехвостий планер Tous ayamaruensis став першим новим родом сумчастих, описаним на території Нової Гвінеї з 1937 року, і є найближчим живим родичем австралійського великого планера. Цікаво, що обидва види не мають близьких родичів на самому острові, що пояснюється складною геологічною історією регіону. Професор Тім Фланнері пояснює IFLScience, що півострів Фогелькоп є давньою частиною австралійського континенту, яка згодом відкололася і стала частиною Нової Гвінеї, зберігши на своїх землях ці унікальні релікти минулого.
Читайте також: Африка більше не колиска людства: унікальна знахідка вчених змінює хід еволюції

Священний статус та синергія з місцевими племенами
Це видатне наукове відкриття стало можливим не лише завдяки аналізу фрагментів скам’янілостей чи рідкісному зразку, зібраному ще в 1992 році, а насамперед завдяки тісній співпраці з місцевим населенням. Дослідники об’єднали свої зусилля з місцевими старійшинами та спиралися на фотографії, зроблені корінними жителями. Для місцевих кланів тамбрау та майбрат планер, якого вони називають «тус», має величезне культурне значення і вважається священною твариною.
«Планер є проявом духів предків і є центральною частиною освітньої практики, відомої як “ініціація”. Ми дуже ретельно та у співпраці працювали зі старійшинами тамбрау, і ідентифікація була б неможливою без співпраці з традиційними власниками», — наголошує Ріка Кораїн, мешканка племені майбрат і співавторка наукової статті.
Ефект Лазаря та нові виклики для збереження
Повернення цих двох видів із небуття офіційно принесло їм статус «таксонів Лазаря» — термін, що застосовується до біологічних видів, які несподівано з’являються після того, як вважалися давно вимерлими. Професор Тім Фланнері, один із керівників цього дослідження, опублікованого в журналі «Записи Австралійського музею», підкреслює, що відкриття одразу двох таких видів є безпрецедентною та видатною подією для світової зоології. Проте радість від знахідки затьмарюється суворими реаліями сьогодення. Статус збереження обох сумчастих залишається остаточно нез’ясованим, але їхній вузько обмежений ареал робить їх вкрай вразливими до масової вирубки лісів та незаконної торгівлі дикими тваринами, що є гострою проблемою в Новій Гвінеї. Науковці закликають до термінових дій щодо захисту цих лісів, адже допустити повторне, цього разу остаточне і спричинене людиною вимирання цих унікальних істот було б катастрофічною помилкою.
Читайте також: Подорож в один кінець: вчені показали космічний корабель, на якому може врятуватися людство