В Ізраїлі археологи під час проведення розкопок на Віа Хеврон в Єрусалимі виявили давню похоронну печеру, всередині якої було виявлено гробницю кремованої куртизанки.
Про відкриття з посиланням на заяву Управління старовин Ізраїлю повідомляє Arkeonews. Знайдена гробниця датується кінцем IV – початком ІІІ століття до нашої ери. У ній знаходилися кремовані останки молодої жінки, поряд з якими лежали багаті похоронні предмети.
Зокрема, археологи серед знахідок описали цілий набір розкішних на той час бронзових дзеркал, які були покладені в коробку, що чудово збереглася. За словами доктора Гая Стібеля з Тель-Авівського університету, це, по суті, “найраніше свідчення кремації в Ізраїлі періоду еллінізму”.
Також поруч із кремованими останками було знайдено кілька погнутих залізних цвяхів, свідчення проведеного “магічного” ритуалу. Особливу увагу археологів привернув тип складного бронзового дзеркала, що вкрай рідко зустрічається.
“Це лише друге дзеркало такого типу, виявлене на сьогоднішній день в Ізраїлі, а в усьому світі еллінізму відомо всього 63 дзеркала такого типу, – каже Ліат Оз, керівник розкопок. – Якість виготовлення дзеркала настільки висока, що воно збереглося у відмінному стані і виглядає так, ніби було зроблено вчора.
Цей артефакт дозволив припустити, що гробниця належала куртизанці, яка відома як гетер. Відомо, що гетери були супутницями високопоставлених людей. Наприклад, вони супроводжували видатних воєначальників за часів військових походів Олександра Великого, а також за часів війн діадохів, наступників Олександра.
На думку археологів, саме до періоду воєн діадохів і може належати поховання. Дослідники також зазначають, що похоронні дари у вигляді складних дзеркал були задокументовані у різних гробницях та храмах греко-елліністичного світу. Саме вони вважаються явною вказівкою на статус гетери. Такі дзеркала зазвичай прикрашалися гравюрами чи чудовими рельєфами ідеалізованих жіночих постатей, зокрема постатей богинь. Особливо часто на них зображалася Афродіта, богиня кохання.
“Найбільш хвилююче питання, що виникло в результаті відкриття, полягало в тому, що робить могила гречанки на шосе, що веде до Єрусалиму, далеко від будь-якого місця або поселення того періоду, – каже доктор Стибель. – Гробниця нас особливо зацікавила, в тому числі і в світлі того факту, що археологічні відомості про Єрусалим та його околиці в ранній період еллінізму дуже мізерні”.
Версія про куртизанку багато в чому пояснює, як могила могла виявитися далеко від поселень. Ймовірно, гетера померла під час походу, де супроводжувала одного з високопоставлених командирів.