У самому серці Рима археологи зробили сенсаційне відкриття — виявлено залишки древнього палацу, де мешкали папи ще до того, як Ватикан став їх офіційною резиденцією. Це відкриття зміщує межі уявлення про розвиток християнства і ранньої церковної архітектури, пише T4.
Руїни розташовані на площі перед Латеранською базилікою — однією з найстаріших християнських святинь, заснованої імператором Костянтином у IV столітті. Саме ця базиліка, відома як Архібазиліка святого Івана Латеранського, донедавна вважалась найдавнішим місцем постійного проживання пап до переїзду курії в Авіньйон у 1305 році.
За словами археологів, під час реконструкції площі виявлено масивні оборонні стіни, складені з великих уламків вулканічного туфу — матеріалу, яким часто користувалися в Римі ще за античних часів. Імовірно, для зведення споруди використовували залишки зруйнованих чи занедбаних будівель. Знахідка датується IX століттям, що підтверджує багатовікову історичну значущість території.
Дослідники вважають, що стіни були частиною укріпленого комплексу, що охоплював Патріархіо — резиденцію пап, яка згодом зазнала перебудов і розширень у середньовіччі. Цей палац виконував свою функцію до перенесення Святого Престолу до Ватикану в 1377 році, а офіційно Ватикан було засновано лише у 1929-му.
Особливу увагу археологи звертають на фортифікаційний характер палацу. Стіни, зведені в період внутрішніх конфліктів і набігів на Рим, мали захищати не лише резиденцію пап, але й всю базиліку. Один із найгучніших прикладів — напад арабів з Аґлабідського халіфату 846 року, під час якого були пограбовані кілька церков, зокрема базиліка Святого Петра.
Це пояснює, чому архітектура споруди демонструє різні будівельні техніки: від масивних туфових блоків до клиноподібних контрфорсів — усе це свідчить про поетапне зведення й адаптацію будівлі до змін політичної ситуації.
Міністр культури Італії Дженнаро Санджуліано назвав знахідку «видатною» та наголосив, що Рим залишається невичерпним джерелом археологічних скарбів. «Кожен камінь у цьому місті — це свідок історії», — зазначив він.
Цікаво, що відкриття відбулося напередодні Ювілейного року — великого паломницького свята, що проводиться кожні 25 років, починаючи з 1300-го. У 2025-му темою стало гасло «Паломники надії», і місто готувалося прийняти понад 30 мільйонів вірян.
Знахідка також символічно збіглася з обранням нового понтифіка — Лева XIV, першого в історії папи зі США. Кардинал Роберт Превост, який отримав це ім’я, відомий своїм близьким зв’язком із попередником, Франциском, та поміркованою відкритістю до реформ у Церкві.
Хоча Лев XIV має дещо стримані погляди, він підтримав нову практику благословення цивільних союзів, а також виступає за соціальну справедливість, захист мігрантів і довкілля.
Після повернення пап до Риму з Авіньйона фортифікаційна потреба в захисті Латерана зникла, і оборонну стіну розібрали й забули. Тепер, через понад тисячу років, вона знову заговорила до нас із глибини римської землі.
Це відкриття — не просто ще один шматок стародавньої архітектури. Це нагадування про минуле, коли християнська віра лише формувала свій новий центр, і про людей, які жили на межі сакрального, політичного й військового світів.
