Через нинішню посуху в серці тропічних лісів Амазонки з русла річки знову випливли загадкові стародавні гравюри віком від 1000 до 2000 років. Це відкриття знаменує собою лише другий випадок спостереження цього чудового явища.
Рідкісні різьблені фігурки віком від 1000 до 2000 років, розташовані в місці злиття рік Ріо-Негро та Амазонки, недалеко від Манауса, Бразилія, зображують воду, тварин та маленькі людські обличчя. Археологи так захоплені цим, тому що групу людських осіб було виявлено лише одного разу, під час регіональної посухи 2010 року.
Подібні стародавні гравюри зазвичай назавжди губляться під водою. Проте нещодавня посуха призвела до того, що рівень води впав до рекордно низького рівня за більш як сторіччя. Відомі як «Каретас» (маленькі особи), ключові питання, які зараз стоять перед дослідниками в Амазонії, полягають у тому, хто вирізав ці петрогліфи і що вони означають?
Поряд із різьбленими тваринами та символічними зображеннями води, злегка квадратні людські голови мають роти, але лише в деяких були носи.
Фахівці зазначили, що давні жителі Амазонії пережили періоди посухи, «суворіші за ті, які ми переживаємо зараз». Можна зробити висновок, що при створенні цих гравюр річка була пересохла, а можливо її взагалі не існувало. Археологи також вважають, що вздовж русла річки можуть бути виявлені подальші різьблені зображення.
Цей набір гравюр із зображенням води, тварин та людських осіб був уперше виявлений ще у 2010 році, коли посуха оголила їх лише на один день. Група петрогліфів, створена за допомогою сокир з колотого каменю, була описана як «складне графічне мистецтво». Більше того, за словами археологів, ці маленькі людські фігурки «передають емоції як щастя, так і смуток».
Отже, при правильній інтерпретації різьблені зображення «відкриють важливу інформацію про суспільства, що жили тут». А оскільки особи зображують різні емоції, вони також уявляють «стан розуму». Цей факт дозволяє археологам припускати, як люди святкували та страждали у той період.
Хоча це відкриття в Амазонії примітне, воно знаходиться в тіні відкриття у 2016 році смуги стародавнього каміння завдовжки 13 км, виявленого в тропічних лісах Амазонки. Ця дика демонстрація взаємодії мисливців із мегафауною льодовикового періоду була прозвана «Сікстинською капелою давніх».
Ця велика фреска, розташована в Серранія-ла-Ліндоза, на території сучасної Колумбії, прикрашена десятками тисяч картин і різьблених фігурок. Вчені зазначали, що на деяких витворах мистецтва зображено «мегафауну льодовикового періоду, включаючи гігантських лінивців, мастодонтів, верблюдових, коней та трипалих копитних з хоботами», і це лише деякі з них.
Відкриття «Сікстинської капели древніх» і нещодавно виявлені «маленькі обличчя» сходяться воєдино у зображеннях людських емоцій і, отже, станів розуму. У той час, як деякі маленькі обличчя посміхаються у зв’язку з недавнім відкриттям, деякі люди в «Сикстинській капелі стародавніх» явно святкують видобуток на полюванні. І навпаки, в той час, як деякі маленькі обличчя сумні, деяких мисливців на фресці «Сикстинської капели древніх» переслідують хижаки.
Тільки час покаже, але цілком імовірно, що зображення будуть пов’язані з типами тварин, зображених навколо них: щасливі особи будуть зображені навколо тварин-жертв, а сумні, можливо, поруч із хижаками.
Раніше ми писали, що археологи виявили місце на Землі, яке приховує більше 10 тисяч споруд зниклої цивілізації.
