Міжнародна команда підводних археологів зробила неймовірне відкриття знайшовши три нових уламки корабля у підступних водах Середземного моря біля узбережжя Тунісу. Один з уламків є стародавнім, датується десь між 100 р. до н. е. і 200 р. н. е.
Знахідки були зроблені під час місії на березі Скеркі, території довжиною приблизно 200 морських миль, яка розташована між узбережжями Сицилії та Тунісу в Середземному морі. Історично це був один із найжвавіших судноплавних каналів у світі, який забезпечував прямий торговий шлях між великим містом Карфагеном і Римською імперією. Зовсім недавно ця територія приймала кілька морських битв під час Другої світової війни.
Але ця територія також становить значну небезпеку для суден, які намагаються її перетнути, причому найнебезпечнішою ділянкою є риф Кіт. Скелясті височини тут досягають майже поверхні води в одній точці, невидима смертельна пастка, яка допомагає пояснити, чому в регіоні вже знайдено десятки уламків.
Вперше археологи під час цієї місії змогли створити детальну батиметричну карту морського дна навколо рифу Кіт, що дозволило їм помітити три нещодавно виявлені уламки. Вони плавали на новому дослідницькому судні «Альфред Мерлін» і використовували робота під назвою «Іларіон», а також багатопроменевий гідролокатор, щоб зібрати якомога більше інформації про регіон.
Першою з нових знахідок є уламок великого моторизованого металевого судна кінця 19-го або початку 20 -го століть. Не було знайдено жодних слідів будь-якого вантажу, що могло б свідчити про їх відсутність або про те, що вантаж швидко псується. Той факт, що немає ознак наявності рятувальних шлюпок, може вказувати на те, що екіпаж зміг втекти з корабля до того, як він затонув.
Другий уламок приблизно того ж віку, але дерев’яний і, ймовірно, без двигуна. Знову ж таки, жодного вантажу не було знайдено, і оскільки цей уламок був меншим (15 метрів завдовжки), команда припускає, що це міг бути рибальський човен.
Проте третє й останнє нове відкриття значно давніше. Ймовірно, римське торгове судно, команда датувала його між кінцем першого століття до нашої ери та серединою другого століття нашої ери. Вважається, що там могло бути вино, оскільки також були знайдені залишки деяких амфор.
Разом із неймовірними новими знахідками команда також змогла уважно розглянути деякі інші уламки ближче до узбережжя Італії, які раніше були задокументовані американськими дослідниками в 1990-х роках.
Місія, яка об’єднала 28 експертів з Алжиру, Хорватії, Єгипту, Франції, Італії, Марокко, Іспанії та Тунісу, координувалася ЮНЕСКО як частина ширшої мети збереження підводної спадщини.
«Підводна спадщина є вразливою до експлуатації, тралення та риболовлі, торгівлі та наслідків зміни клімату, тому ця місія мала на меті визначити точну зону, в якій лежить багато корабельних аварій, і задокументувати всі артефакти», – заявили в ЮНЕСКО.
