Дослідження давніх біблійних хронологій відкриває захопливий погляд на те, як людство протягом століть намагалося структурувати світову історію та спрогнозувати її фінал. У центрі уваги сучасних теологічних дискусій опинилося рідкісне видання Біблії 1818 року, яке містить не лише Старий і Новий Завіти, а й Апокрифи. Особливістю цього фоліанта є детальні хронологічні таблиці, що базуються на працях ірландського архієпископа XVII століття Джеймса Ашера. Згідно з його розрахунками, створення світу відбулося у 4004 році до нашої ери, а саме 23 жовтня. Ретельно підсумувавши тривалість життя патріархів, вік біблійних персонажів та ключові події, такі як Всесвітній Потоп, Ашер вибудував лінійну систему часу, яка протягом віків вважалася авторитетною та друкувалася на початкових сторінках багатьох священних книг, пише T4.
Згідно з цифрами, наведеними у виданні 1818 року, від Адама до народження Христа минуло 3974 роки, а до моменту публікації книги — ще 1815 років. У сумі це давало 5789 років від моменту Створення. Якщо продовжити цей підрахунок до наших днів, людство впритул наближається до знакової позначки у 6000 років. У єврейських та християнських традиціях ця цифра має глибокий есхатологічний зміст, оскільки історія світу часто розглядається як аналог семи днів творіння. Вважається, що людство має пройти шість «днів» праці та безладу (6000 років), після чого настане сьомий «день» — епоха відпочинку, духовного оновлення або месіанського правління. За цією логікою, ми живемо в переломний момент, який знаменує завершення панування людини та вступ у нову, божественно керовану фазу існування.
Сучасні біблійні дослідники та науковці закликають ставитися до таких розрахунків із належною обережністю. Хоча хронологія Ашера є визначною історичною пам’яткою, вона відображає лише одне з багатьох тлумачень Письма. Наукові дані, що оцінюють вік Землі приблизно у 4,5 мільярда років, різко контрастують із буквальним сприйняттям цифр XVII століття. Більшість церков сьогодні розглядають 6000-річну систему радше як символічну, а не як точний календар апокаліпсису. Багато теологів наголошують, що досягнення цієї віхи не означає фізичного знищення планети, а символізує моральне переосмислення та духовну трансформацію суспільства. Попри розбіжності з науковими фактами, подібні хронології продовжують викликати жваві дискусії, нагадуючи нам про прагнення людини знайти сенс і порядок у плині віків.
Читайте також: Сяйво життя: вчені довели, що люди випромінюють світло, яке зникає після смерті
