Видатний соціобіолог Едвард О. Вілсон влучно зауважив, що «Справжня проблема людства полягає в наступному: у нас є палеолітичні емоції, середньовічні інституції та богоподібні технології». Ця теза, висловлена понад десять років тому, набуває нового наукового підтвердження: сучасна високотехнологічна цивілізація, яку ми створили, створює для нашої архаїчної біології постійний і виснажливий стрес. Вчені з Лафборо та Цюріха довели, що проблеми зі здоров’ям у сучасному світі спричинені невідповідністю між нашою біологією (пристосованою до дикої природи) та поточними умовами життя — серед автомобілів, екранів і шуму, пише T4.
Як пояснює Колін Шоу, співкерівник дослідницької групи еволюційної екофізіології людини, в середовищі наших предків організм був чудово пристосований до боротьби з гострим стресом. Якщо з’являвся лев чи ворогуючий клан, виникала необхідність боротися чи втікати, і головне – після реакції загроза зникала. Наше тіло досі реагує на всі сучасні подразники – затори, тиск на роботі, повідомлення в соціальних мережах, галасливі вулиці – так, ніби це леви, активуючи ті ж самі біологічні системи. Однак ключова відмінність полягає в тому, що сучасні «леви» ніколи не зникають. Гостре усвідомлення безперервного потоку інформації та подразників не вирішує проблеми, а лише залишає людину в стані перманентної напруги та низького рівня тривоги.
Цей невпинний, ледь помітний стрес має критичний і багатогранний вплив на наше здоров’я, що було докладно описано в дослідженні, опублікованому в журналі Biological Reviews. Його наслідки проявляються у вигляді порушень репродуктивної функції (що сприяє безпліддю та зменшенню кількості сперматозоїдів), погіршенні імунної системи (що призводить до зростання алергій та аутоімунних захворювань), порушенні когнітивних функцій (уповільнення розвитку та прискорене зниження працездатності), а також зниженні фізичної працездатності.
Шоу наголошує на парадоксі: за останні триста років людство створило безпрецедентний комфорт і багатство, але ці ж промислові досягнення мають негативний вплив на наші імунні, когнітивні, фізичні та репродуктивні системи. Проблема лише загострюється, оскільки до 2050 року близько двох третин населення світу житиме у містах, зіштовхуючись із цими ледь помітними небезпеками. Дослідники вважають, що рішення полягає у фундаментальному переосмисленні наших стосунків із природою та міським середовищем, вивченні того, які саме подразники впливають на кров’яний тиск, серцевий ритм та імунну функцію, щоб це знання могло бути використане для створення міст, які б відтворювали і цінували природні простори мисливців-збирачів, необхідні для нашого палеолітичного організму.
Цікаво знати: Вчені назвали найрідкісніший колір у природі
Підписуйся на наш Telegram-канал