Нещодавні знахідки скам’янілостей у Китаї показують, що вже 250 мільйонів років тому морські рептилії тріасового періоду, як Hupehsuchus, застосовували техніку фільтруючого харчування.
Дослідження, проведене вченими з Китаю та Великобританії, виявило, що структури в черепі Hupehsuchus дозволяли тваринам зачерпувати велику кількість води для відсіювання їжі.
“Ми були вражені, виявивши ці пристосування у такої ранньої морської рептилії”, – говорить провідний автор дослідження, палеонтолог Зічен Фанг з центру геологічної служби Китаю.
Дослідники порівняли черепи Hupehsuchus з черепами безлічі інших видів, включаючи сучасних вусатих китів, зубатих китів, тюленів, крокодилів, птахів та качконосів. Вони дійшли висновку, що череп Hupehsuchus розвивався паралельно із сучасними вусатими китами, розвиваючи подібні адаптації для ефективного фільтрування.
Раніше ми писали, що в Індійському океані виявили рибу, яка вважалась вимерлою понад 65 мільйонів років.
Hupehsuchus, морська рептилія довжиною близько 1 метра, мала великий рот із гнучкими щелепами, які дозволяли їй фільтрувати здобич. Череп Hupehsuchus мав канавки і виїмки на щелепах, подібні до вусатих китів, і передбачається, що вони використовували подібні м’які тканини для відокремлення води від їжі.
Хоча джерело походження вусів у китів все ще не зрозуміле, дослідники припускають, що їхні ранні предки могли мати і зуби, і вуса, перш ніж повністю перейти на фільтруюче харчування, характерне для сучасних вусатих китів.
Дослідники додають, що жорсткий хобот Hupehsuchus робив його повільним плавцем. Швидше за все він віддавав перевагу безперервному фільтруванню здобичі. Подібне спостерігається у гренландських і південних китів.
Знайдені скам’янілості Hupehsuchus є цінним прикладом ранньої еволюції фільтруючого харчування у морських рептилій. Враховуючи, що тільки близько 4 відсотків морських видів вижило після “Великого вимирання” близько 252 мільйонів років тому, Хупехсучус з’явився незабаром після цієї події, що робить його досягнення ще більш чудовим.
