В озері Ледниця, що в Польщі, водолази-археологи зробили вражаюче відкриття, яке проливає світло на духовне життя та майстерність середньовічних слов’ян. На глибині було знайдено дерев’яне зображення обличчя, вік якого оцінюється приблизно в 1000 років. Цей артефакт, що чудово зберігся, став справжньою капсулою часу, яка розповідає про вірування та ритуали наших предків, пише T4.
Під час підводної експедиції у 2024 році дослідники з Центру підводної археології Університету Миколая Коперника (УМК) натрапили на незвичайний предмет. Це було дерев’яне обличчя, вирізане на конструктивній балці, яка, ймовірно, слугувала частиною оборонного валу давнього городища.
Артефакт має розміри 12 см у висоту та 9 см у ширину. Майстерність, з якою виконано різьблення — реалістичні очі, ніс та рот — свідчить про високий рівень обробки дерева у середньовічних ремісників. Знайдена балка з позначкою “353” дозволяє датувати знахідку приблизно 967 роком. Цей період є ключовим для історії Польщі, адже саме тоді відбувалася християнізація держави за правління князя Мешка І.
Дерев’яні вироби середньовічної доби є надзвичайно рідкісними знахідками. Через свою органічну природу деревина швидко руйнується в землі. Однак анаеробні (безкисневі) умови, що панують на дні озера Ледниця, створили ідеальне середовище для консервації. Вода, по суті, стала природною капсулою часу, зберігши цей унікальний зразок різьбярства протягом цілого тисячоліття. Команда з УМК підкреслює, що саме підводна археологія дає змогу зазирнути в далеке минуле так, як це неможливо при наземних розкопках.
Вирізане обличчя з озера Ледниця не є поодинокою знахідкою. Схожі зображення раніше знаходили в інших важливих слов’янських центрах, таких як Волін (Польща), Великий Новгород та Стара Ладога (росія). Це вказує на існування спільної мистецької та духовної традиції, поширеної серед різних слов’янських племен.
Експерти припускають, що такі обличчя могли виконувати захисну або символічну функцію. Вони могли уособлювати божество, духа-охоронця поселення або ж міфічного героя, який наглядав за мешканцями. Цей зв’язок між знахідками свідчить про глибокі духовні практики, що були невід’ємною частиною життя ранніх слов’ян.
Навколо знахідки археологи виявили додаткові докази, які підтверджують її ритуальне призначення. Поблизу оборонного валу були знайдені кінські щелепи та кістки. Це може свідчити про ритуальні жертвоприношення або інші обряди, спрямовані на захист городища.
Такі відкриття підтверджують гіпотезу, що обличчя відігравало важливу роль у церемоніальних діях, метою яких був захист від злих духів чи зовнішніх загроз. Присутність ритуальних об’єктів лише підкреслює, наскільки важливими були символічні дії у повсякденному житті середньовічних слов’ян, навіть у часи приходу нової віри.
Читайте також про істоту, у якої насправді дві голови.
Підписуйся на наш Telegram-канал